Читати книгу - "Цинамонові крамниці та всі інші оповідання в перекладі Юрія Андруховича"

class="subtitle">Польща (Галичина)

Бруно Шульц — письменник світової слави з Дрогобича, який писав польською мовою. Навчався у Львівській політехніці та Віденській академії мистецтв (стажувався в Парижі й Варшаві). У 1924—41 pp. працював учителем малювання в Дрогобицькій чоловічій гімназії. Його дебютна збірка оповідань «Цинамонові крамниці» стала сенсацією в Польщі. З Шульцом знайомляться молоді «класики» В. Ґомбрович, Ю. Тувім та ін. Його оповідання радо публікують столичні часописи. Виникає дискусія, у якій Шульц формулює бачення основ поетики «Крамниць»: «…це автобіографія, а радше — духовний родовід, оскільки в ній відтворено духовне походження аж до тих глибин, де воно переходить у міфологію, тоне в міфологічному сні… Це останнє дно, далі за яке проникнути не можна». Виходом 1937 р. «Санаторію під Клепсидрою» завершився період творчих успіхів та сподівань Б. Шульца. 1939 р. спалахнула Друга світова війна. Б. Шульц переживає в Дрогобичі прихід і відхід совєтських військ. Його змушують малювати портрет Сталіна й полотно «Звільнення Західної України». Потім заарештовують за використання в картині блакитних і жовтих барв. За німецької окупації Шульц перебуває в єврейському гетто і врешті трагічно гине від кулі есесівського офіцера. Посмертна слава письменника й митця спричинилася до змагання кількох країн за право вважати його «своїм». ЮНЕСКО проголосила 1992 рік роком Бруно Шульца. Це перший повний переклад творів Шульца на українську мову. Здійснив його один із найзнаковіших сучасних письменників Юрій Андрухович.

Примітки до електронної версії

Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником:

Стор. 81: Ця подібність виходила за межі простої метафори, адже часом, мандруючи [цієї] => цією частиною міста, ви дійсно мали враження, наче гортаєте якісь проспекти…

Стор. 294: Тоді, водячи поглядом від одного до другого, ніби впевнюючися — сталося щось веселе, він вибухав сміхом і так сміявся у своє задоволення, голосно, струшуючи головою зі співчуттям і [повтюрюючи] => повторюючи зі сміхом: «Тяжкий псих…».

Примечания

1

П о м о н а  — у римській міфології богиня садів.

2

Тут: рослинні і такі, що походять із землі, складники.

3

Алюзія до гримаси, застиглої на масці, що нею користувалися актори у грецькому театрі, що походив з обрядів ушанування Вакха (Діоніса), бога екстазу й вина.

4

Ф і л і ґ р а н  (з італ.) — техніка виконання предметів з тонких дротин і металевих зернят, поєднуваних у витончені візерунки. Тут у переносному значенні.

5

Алюзія до біблійної притчі про милосердого Самарянина (Лука 10: 30—37).

6

Ш а б а с  (івр.) — святковий день, що юдеї відзначають починаючи від вечора п'ятниці й до заходу сонця в суботу. Під час шабасу відбуваються три урочисті застілля та запалюються свічки.

7

Т л у я  (вона ж Тлоя) — автентична постать. Знана у Дрогобичі божевільна жебрачка. Тут і далі автентичні реалії уточнено за працею Є. Фіцовського «Реґіони великої єресі. Нариси про життя і творчість Бруно Шульца».

8

А р а б е с к и  — фантазійні оздоби, що наслідують сплетіння гілок, листків, квітів та плодів. Поширилися в Європі завдяки впливам ісламу.

9

Ш а ф р а н  — темно-помаранчевий порошок, який отримують з висушених тичинок квітки з такою ж назвою, застосовується в медицині, кулінарії (як приправа) та як жовтий барвник.

10

Нині забутий звичай прикрашати сади скляними кулями був популярний у часи Шульцової молодості.

11

Тут: настрій, атмосфера, що еманує з певної особи, аура.

12

Тут: рідина.

13

Тут: жартівлива вставка, скетч у перерві між серйознішими частинами.

14

Стилізація біблійної мови, хоч саме такого виразу у Святому Письмі не знаходимо.

15

Давня скорострільна зброя з багатьма стволами, праобраз кулемета.

16

Очевидна алюзія до біблійного двобою Якова з Ангелом, під час якого другий «торкнув жилу на стегні його, і змертвіла» (Буття 32: 24—32).

17

Д е м і у р г  (з гр.) — у Платона: божий будівник світу, що вічній, проте позбавленій форми матерії надає окреслену форму; так само: майстер, творець, митець. У Шульца це поняття трапляється в різних значеннєвих відтінках; часом — як у цьому випадку — заміняє поняття «Бога», часом, однак, означає радше «креатора».

18

Б е н г а л ь с ь к е   с в і т л о  — різнобарвні штучні вогні, вперше виготовлені в Індії.

19

П л а т в а  — у дахових конструкціях горизонтальна балка, паралельна довшій осі будинку, зазвичай покладена на стропові балки (з обох боків); платва є опорою для крокви.

20

Б а н т и н а  (з нім.) — у теслярстві: балка, що з'єднує крокви або розміщена поміж стінами, розпора.

21

Останній день місяця як останній термін регулювання рахунків та зобов'язань.

22

М е н a д а  — у Стародавній Греції: жінка, охоплена екстатичним шалом під час обряду на честь Діоніса; вакханка.

23

Т и р с  — палиця, оплетена листками винограду і плюща, що являє собою один із атрибутів Діоніса та сатирів і вакханок, які його оточують.

24

А м а л ь г а м а  (з араб.) — тут: суміш різних елементів, первинних стихій.

25

I д о л  (з гр.) — тут: зображення божества (скульптура, малюнок тощо), яке є предметом культу.

26

М о л о x  (з івр.) — хтонічне семітське божество, особливо шановане на теренах Ханаану; в жертву Молоху приносили людей.

27

П ’ є р о  (фр.) — комічний персонаж старої французької пантоміми; часто сентиментальний і закоханий. П'єро був одним із улюблених мотивів у мистецтві на зламі XIX–XX століть, а перед тим — романтичного мистецтва (напр., у Теофіла Ґотьє, Оноре Дом'є, Жюля Лафоржа, Александра Блока, Болеслава Лесьмяна чи Арнольда Шенберґа).

28

Незаможні дівчата застосовували промокальний папір для нанесення рум'янцю на щоки. Атропін (алкалоїд, використовуваний в офтальмології для розширення зіниць) застосовувався і як косметичний засіб — для досягнення ефекту «глибшого погляду».

29

З латини: родина птахів, [ряд] лазячих або [ряд] папуг. Хоча правильно не pistacci, a psitacci.

30

Творець і популяризатор поглядів, що суперечать догмам панівної релігії.

31

Е з о т е р и ч н и й  (з гр.) — таємний, доступний лише для обраних.

32

Д е м і у р г і я  (з гр.) — творення, тут: у розмитому сенсі може так само означати і зроблене руками, і мистецьку чи літературну творчість, але й так само творчість у розумінні ідеальному; точна дефініція вживаного тут поняття залежить від інтерпретації оповідання.

33

В о л ю т а  (з лат.) — скульптурно-архітектурний орнамент у формі спіралі або сувою.

34

П а н о п т и к у м  (з гр.) — виставка або музей, що демонструють колекцію всіляких дивнот; виставка воскових фігур.

35

Ґ о л е м  (з івр.) — у староєврейських переказах: людиноподібна істота, яку виліплено з глини і натхнено життям завдяки чорній магії. Ґолем не був справжньою