Читати книгу - "Прозріння"

підійшла до залізних поручнів, поклала на них руку й відчула прохолоду металу. Ми не можемо запитати в неї, чи почула вона два постріли, які ляснули один за одним, бо вона вже лежить мертва на веранді, і її кров скапує з веранди донизу. Собака вибіг із кімнати, обнюхав й облизав обличчя жінки, потім витяг шию, задер морду й розпачливо завив, але наступний постріл урвав це виття. Тоді один сліпий запитав, Ти щось чув, Три постріли, відповів другий, Але й виття собаки, Собака вже затих, певно, його урвав третій постріл, От і добре, терпіти не можу чути, як виють собаки.