Читати книгу - "Меч приречення"

class="p">44

Авжеж, охоче (заст.)

45

В оригіналі Горицвіт називає Ессі Пацинкою. Pacynka — фігурка з лялькового театру. Оскільки паяц — теж театральний персонаж, то кличку Ессі було перекладено як жіночу форму від слова «паяц».

46

Крайниці — межі.

47

Інакше кажучи, шлунковий розлад.

48

«Розповідям про неспокій немає кінця» (С)

49

Це, звісно, щоки.

50

Черепаходракон (міфічне створіння)

51

Тут камін — широка вертикальна або похила ущелина.

52

Морські водорості.

53

Прізвище Фрешенет (Freixenet) та назва столиці дріад Дуен Канель (Duen Canell) походять з каталонської мови і звучать приблизно так, як у цьому перекладі.

54

(Увага — всі подальші примітки зі Старшої Мови зроблені перекладачем на власний розсуд, тому є приблизними. В оригіналі ці фрази не перекладаються, але їх значення переважно зрозуміле з контексту.)

— Вітаю! Йду до Ейтне, пані Дуен Канель! Це Білий Вовк!

55

— Пані Ейтне! Це Білий Вовк!

56

Геть меча!

57

Мовчи!

58

Дунка! Бренн! Сюди!

59

У справі до пані Ейтне? Це Білий Вовк?

60

Я розумію. Кажи далі.

61

Мовчи.

62

— Іди звідси!

63

Так. Ти ельф?

64

Йгерн. Він же сколопендроморф.

65

Відлога — капюшон, каптурик. Відсилання до казки про Червону Шапочку, яка в польському варіанті зветься Червоним Каптуриком. Характерно, що в цьому ж оповіданні фігурують також Вовк та Бабуся.

66

Псякрев! Стій!

67

Кривавий зад.

68

Собака!

69

Дзіванна — слово, запозичене у Валерія Шевчука і означає те саме, що й дивожона — міфологічна істота, мисливиця та супутниця богині полювання. З цього ж ряду походять Дєвонна, діві те жена, діве баба. «Лужицькі слов’яни вірили, що Дєвонна місячними ночами бігає із собаками по лісі та лякає звірів» (Д.Гуменна, «Благослови, мати»)

70

Спи, Гвиннблейде.

71

— Вітай, Бренн. — Вітай, Сіруссо. Чи далеко пані Ейтне? — Ні, вдома. Хто це, ельф?

72

— Ні. Це відьми́н, Гвинблейд, посланець до пані Ейтне.

73

— Щастя як трясця. Він не може сплодити дитину. Забирайся до дурнів.

74

Стародавній спосіб скликання воїнів у похід.

75

Відповідний фрагмент з «Останнього бажання»

Першими йшли каштелян та світловолосий паж у кармазиновому каптанику, а за ними повільно, опустивши голову, спускалася королівна. Волосся її було такої ж барви, як у матері, попелясто-сірим, але вона заплела його у дві товсті коси, що спадали нижче пояса. Паветта не носила ніяких прикрас, окрім діадемки з майстерно вирізьбленою геммою і пояска з дрібненьких золотих ланок, що стискав на стегнах довгу срібно-блакитну сукню.

Мабуть, паж не міг підтримувати шлейф сукні принцеси, бо йшов перед нею, а не за нею.

76

Вітайте, Діти Брокілону! Побачимось, Діти Лісу!

77

Побачимось!

78

До побачення, Гвинблейде!

79

Бе́лтейн (Белтайн, Белтане, Бялтане) — кельтське свято початку літа. Традиційно відзначалося 1 травня.

80

Історія стосунків між Геральтом та чародійкою Корал викладена в останньому (за часом написання) романі циклу — «Сезон гроз». Звідтіля ж ми довідуємося, що справжнє ім’я Корал — Астрід Літтнейд Асгейррфіннбйорндоттір. Що ж стосується Трисс Меригольд, котра, як відомо читачам, зіграла чималу роль і в житті Геральта, і в подіях Саги, то цілком можливо, що її прізвище (в оригіналі вона зветься Triss Merigold) походить від назви квітки. Merigold англійською мовою означає нагідка чи календула, лікувальна рослина із золотистими квітками.

81

Терник — дерен, він же кизил.