Читати книгу - "Дівчина, що гралася з вогнем"

управління. Ось що нам відомо: по-перше, ми можемо пов’язати Саландер з обома місцями злочинів. Її відбитки знайдені на знарядді вбивства і на скалках розбитої кавової філіжанки в Енскеді. Зараз ми чекаємо на відповідь щодо аналізу взятих проб ДНК… Проте немає сумніву в тому, що вона побувала в квартирі.

— Добре.

— Друге. У нас є її відбитки пальців на коробці з квартири адвоката Б’юрмана, в якій він зберігав револьвер.

— О’кей.

— Трете: у нас, нарешті, з’явився свідок, який бачив її на місці злочину в Енскеді. Це власник тютюнової крамниці. Він звернувся до нас і повідомив, що Лісбет Саландер заходила до його крамниці і купила там пачку «Мальборо лайт» того вечора, коли сталося вбивство.

— І він зібрався розповісти про це тільки через кілька днів після того, як ми просили повідомляти нам інформацію!

— У святкові дні він, як і всі, не був удома. Тютюнова крамниця стоїть на розі, за сто дев’яносто метрів од місця злочину, — провадив далі Єркер, показуючи це на карті. — Вона зайшла рівно о двадцять другій годині, коли він закривав крамницю. Він дуже точно її описав.

— Татуювання на шиї згадав? — запитав Курт Свенссон.

— Щодо цього він не міг сказати нічого певного. Йому здалося, що він бачив татуювання. Але дуже впевнено описав пірсинг на брові.

— Що ще?

— Суто технічних доказів не надто багато. Зате дуже вагомі.

— Фасте! Що відомо щодо квартири на Лундаґатан?

— Ми знайшли її відбитки, але, по-моєму, вона там не живе. Ми перевернули все, що там було, але, схоже, це речі Міріам Ву. Вона була вписана до контракту зовсім недавно — тільки в лютому цього року.

— Що ми знаємо про неї?

— У неї немає судимостей, але вона лесбіянка і виступає в різних шоу на гей-парадах. Ніби вчиться в університеті на соціолога, є співвласницею порнобутика на Тегнерґатан. Називається «Доміно фешн».

— Порнобутик? — перепитала Соня Мудіґ, звівши брови.

Якось вона, на подив свого чоловіка, придбала в «Доміно фешн» сексуальне вбрання, але ні за яких обставин не збиралася повідомляти це чоловікам, що зібралися в кімнаті.

— Атож. У них продаються кайданки, секс-одяг та інша подібна всячина. Тобі не потрібний батіжок?

— Так от, це не порнобутик, а модний бутик для людей, яким подобається попсова білизна, — поправила вона.

— Та сама гидота.

— Кажи далі, — роздратовано втрутився Бубланськи. — Слідів Міріам Ву ми не знайшли.

— Ані натяку.

— Можливо, вона поїхала кудись на вихідні, — припустила Соня Мудіґ.

— А може, Саландер і її вбила, — вставив Фасте. — Може, вона вирішила остаточно розквитатися зі своїми знайомими.

— То значить, Міріам Ву — лесбіянка. Чи можна з цього зробити висновок, що вони з Саландер пара?

— Думаю, ми з упевненістю можемо припустити, що між ними є сексуальні стосунки, — сказав Курт Свенссон. — Про це говорить кілька ознак. По-перше, відбитки Саландер у цій квартирі були виявлені на ліжку і навколо нього. Також ми знайшли її відбитки пальців на кайданках, які, очевидно, використовуються як сексуальна іграшка.

— Дивись, їй навіть сподобаються кайданки, які я приготував для неї, — сказав Ханс Фасте.

Соня Мудіґ важко зітхнула.

— Далі, — звелів Бубланськи.

— Нас інформували про те, що Міріам Ву відверто фліртувала у «Вітряку» з якоюсь дівчиною, прикметами дуже схожою на Саландер. Це було два тижні тому. Джерело інформації стверджує, що знає, хто така Саландер, і вже зустрічав її у «Вітряку» ще до цього випадку, хоча в останній рік вона там не показувалася. На жаль, я поки не встиг поговорити з персоналом. Займуся цим сьогодні.

— У її картці в соціальній службі не зазначено, що вона лесбіянка. Замолоду вона часто тікала від прийомних батьків і чіплялася до чоловіків у завулках. Її кілька разів заставали в товаристві літніх чоловіків.

— Але це ще зовсім не означає, що вона повія, — сказав Бубланськи. — Що ми знаємо про коло її знайомих, Курте?

— Майже нічого. Починаючи з вісімнадцяти років вона жодного разу не потрапляла до поліції. Вона знайома з Драґаном Арманським і Мікаелем Блумквістом — ото й усе, що нам відомо. Зрозуміла річ, вона знайома і з Міріам Ву. Те саме джерело, від якого ми отримали інформацію про те, що її та Ву бачили у «Вітряку», говорить, що раніше вона тусувалася з групою, до якої входять самі дівчата. Це група під назвою «Персти диявола».

— «Персти диявола»? І що ж це за група?

— Схоже, щось окультистське. Вони збиралися, щоб разом дуріти і бешкетувати.

— Бракує тільки, щоб Саландер до всього виявилася ще й сатаністкою! — сказав Бубланськи. — Всі ЗМІ очманіють від радості.

— Сатаністська секта, що складається з лесбіянок, — підказав Фасте.

— Хансе, у тебе абсолютно середньовічний погляд на жінок, — обурилася Соня Мудіґ. — До речі, я чула про «Персти диявола».

— Та що ти! — здивувався Бубланськи.

— Це була жіноча рок-група кінця дев’яностих років. Не суперзірки, але якась популярність у них тоді була.

— Значить, сатанинська секта лесбіянок, що грають хард-рок, — зробив висновок Ханс Фасте.

— Гаразд, годі верзти казна-що! — обірвав їх Бубланськи. — Хансе, ви з Куртом з’ясуєте, хто був у групі «Персти диявола», і поговорите з ними. Є у Саландер ще інші знайомі?

— Не багато, за винятком її колишнього опікуна Хольгера Пальмґрена. Але він лежить у лікарні для хроніків після удару і справді дуже хворий. Якщо вже бути чесним, то я не можу сказати, що виявив у неї коло знайомих. Загалом, не знайшли ми ні місця, де живе Саландер, ні записника з адресами, але близьких знайомих у неї, очевидно, немає зовсім.

— Не може ж людина вештатися в людському суспільстві як привид, не залишаючи ніяких слідів! Що ми думаємо про Мікаеля Блумквіста?

— Ми не встановлювали за ним справжнього стеження, проте навідувалися до нього у вихідні, — сказав Фасте. — На той випадок, якщо раптом там з’явиться Саландер. Після роботи він пішов додому, а у вихідні, очевидно, не покидав квартиру.

— Мені важко уявити собі, щоб він мав якесь відношення до вбивства, — сказала Соня Мудіґ. — Усе, що він говорив, дістало підтвердження, і він може довести своє алібі на той вечір.

— Але він знайомий із Саландер. Він сполучна ланка між нею і вбитими в Енскеді. Крім того, ми маємо його свідчення про те, що двоє чоловіків скоїли напад на Саландер за два тижні до вбивства. Що нам про це думати? — спитав Бубланськи.

— Окрім Блумквіста, немає жодного свідка, який бачив би той напад, якщо тільки він справді був, — сказав Фасте.

— Ти вважаєш, що Блумквіст усе вигадав або збрехав?

— Не знаю. Але вся