Читати книгу - "Печатка Святої Маргарити"

Готові будьте. За два дні вибиратимемось. Шидловських уже сповістили, тож справа тепер тільки за нами. Увечері постараюся прийти… А як ні — значить, у Волочиську справи затримали. Сьогодні Мальцев приїжджає. Я Лізу попередив, що можу не прийти. Тож не хвилюйтеся.

— Все буде добре… Ідіть з Богом, — підморгнув йому Жезнік. — Про панянку не турбуйтеся. Нагодуємо, обігріємо… В обиду не дамо.

* * *

— Оце, Валеріане, наша Марія Степанівна мені в дорогу приготувала, — Мальцев із хитрою посмішкою поставив на стіл перед Марком величенький вузлик. — Оце, значить, вареники із сиром. Мабуть, іще теплі. Отут голубці. А оце — пампухи з вишнями. А оце вишнева наливка цьогорічна. Нюхни, яка пахуча… Не знаю, коли і як ти нашу Марію спокусити встиг і для кого більше вона старалася, для мене чи для тебе, але як почула, що я до Волочиська їду і з тобою бачитимусь, то одразу засіла смажити-варити.

Марко усміхнувся.

— Ну, раз не знаєш, для кого більше, тоді разом і поснідаймо. Я ще макової росинки у роті не мав.

Поки Мальцев викладав Маруньчині гостинці на стіл, Марко дістав тарілки та виделки.

— У Кашина тут просто ресторація… — гмикнув Мальцев. — Повний комплект.

— Ну… Кашин знає, що робить, — Марко зняв із горщика дерев’яну накривку, поклав собі на тарілку вареників.

— Е-е-е, а комплект усе ж не повний. А до вареників де? Чого не наливаєш вишняку?

Марко розвів руками.

— Так ранок… Кури ще не пили.

— Давай склянки, вишняк ще нікому вранці не завадив, — проказав Мальцев. — А ти звідки верхи такий захеканий прибув? — поклав він і собі вареників на тарілку.

— Їздив тут до сусіднього села на вечорниці.

— На вечорниці, кажеш…

— Ну, так… Розважатися якось треба, бодай зрідка.

— А що Зоєчка? До душі не припала? Ти з нею наче уже був?

— Не люблю я після всіх, — проказав Швед, — із Зоєчкою…

— Ну… у тому є своя правда, — Мальцев дістав із планшета якусь тонку книжечку і розгорнув. Уважно пробігся очима по написаному. — Зачекай… Ось! — вказав пальцем. — Із Зоєчкою… зараз-зараз… хіба ще мій пес Сірко не був, — прочитав він із тієї книжечки.

— Що то у тебе? — поцікавився Марко і взяв із рук Мальцева ту книжечку.

«Краткий справочник колоритних малороссийских ругательств и афоризмов. Русскоязычному большевику в помощь. Для большего и ясного понимания культуры и нравов коренных жителей советской Украины».

— Що за дурня? — Марко з подивом подивився на Мальцева. — Де ти це взяв?

— Та в Кам’янці в одного розумаки придбав.

Марко прогортав кілька сторінок, пробіг очима і ледве зі стільця не впав:

Часть первая. Колоритные малороссийские ругательства.

Оные находятся у местного населения в употреблении с древности до сего дня и часто вызывают у приехавшего из Питера, Москвы или Рязани, например, в Проскуров, Дунаевцы либо Каменец-Подольский русскоязычного большевика полное недоумение. При личном общении с малороссами (то бишь жителями нынешней советской Украины) русскоязычные и вовсе попадают в ситуацию, скажем прямо, затруднительную.

Так как понять смысл этих колоритных ругательст без настоящего пособия не представляется возможным, они часто принимаются за культурное и благожелательное выражение внимания и расположения местных….

Существительные:

Шыбэнык — хулиган, непоседа («шибеныця» — виселица).

Лайно — говно.

Вылупок— виродок.

Наволоч — сволочь (по смыслу даже хуже, похоже на «гнида»)

Хвойда, шльондра — гулящая, еще точнее — шлюха.

Бовдур — идиот, придурок.

Прышэлэпкуватый — прибабахнутый.

Лярва — сука.

Дула — жопа.

Например, в народном просторечии используются следующие варианты:

— Що ты за лайно такэ! (Какое же ты говно).

— Той вылупок знову за старэ! (Этот выродок опять за старое).

— Ах ты ж шльондра! (тут возможны вариации: лярва, хвойда).

— Иды до дупы! (Иди в жопу).

Марко перегорнув кілька сторінок.

«Часть третья. Малороссийские колоритные ругательственные выражения», — вичитав заголовок.

А щобы твоя срака по шву розийшлася (Чтобы твоя задница по шву разошлась). А щоб тоби повылазыло (Чтобы тебе глаза повылезали).

А щоб ты всрався, як маленький був (Чтобы ты обосрался, когда маленьким был).

А щобы тэбэ качка копнула (Чтоб тебя утка пнула — в данном случае выражение не подчиняется никакой логике и его следует рассматривать как самое безобидное и незлобное выражение гнева). Дурный тэбэ пип хрэстыв (Глупый тебя батюшка крестил — в значении, что ты совершенно глуп).

Ах ты ж курва-мама, скурвый сын (Ах ты ж курва-матьсын).

Часть четвертая. Малороссийские колоритные ругательственные афоризмы

Одною сракою на два базары (Одной жопой на два рынка — то же, что и «сидеть на двух стульях»

3 нэю ще хиба мий пэс Сирко нэ був (С ней разве что еще мой пес Сирко не был — употребляется по отношению к гулящей женщине)…

Марко звів очі на Мальцева, уже не стримуючи реготу.

— То ти ще й за цю ахінею гроші заплатив? Здурів ти, товаришу Мальцев, чи що?

— А в чому справа? — здивовано запитав той. — Дуже корисний довідник!

— Хто той розумака, що отаке складає та ще й продає?

— Один місцевий… Недавно обшук проводили за новим планом — знову ці петлюрівські агітки по