Читати книгу - "Науково-практичний коментар Кримінально-виконавчого кодексу України"

одного мі­сяця з часу їх отримання, а ті, що не потребують додаткового вивчення й пере­вірки, — невідкладно, але не пізніше 15 днів з часу їх надходження. Якщо у мі­сячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, командир встановлює новий строк, про що сповіщається військовослужбовець, який по­дав звернення. При цьому загальний строк розгляду пропозиції, заяви чи скар­ги не може перевищувати 45 днів. Стаття 72. Режим у дисциплінарному батальйоні

1. Засуджені військовослужбовці зобов’язані додержуватися вимог режи­му, встановлених цим Кодексом та нормативно-правовими актами Міністер­ства оборони України.

2. Під час відбування покарання в дисциплінарному батальйоні всі за­суджені військовослужбовці незалежно від їхнього військового звання та характеру попередньої служби перебувають як рядові і носять єдині вста­новлені для даного дисциплінарного батальйону форму одягу та знаки роз­різнення.

1. Режим дисциплінарного батальйону за своїми основними характеристи­ками подібний до режиму виконання та відбування покарання у виді позбав­лення волі в установах виконання покарань. Приблизно тотожно сформульо­вані й поставлені перед ним цілі та завдання, проте із суттєвим виділенням військової специфіки. Встановлений у дисциплінарному батальйоні режим ви­конання та відбування покарання має забезпечувати виправлення засуджених. Він повинен виховувати у них військову дисципліну, свідоме ставлення до військової служби, виконання покладених на них обов’язків і вимог з військо­вої підготовки, забезпечувати реалізацію прав і законних інтересів, охорону за­суджених військовослужбовців і нагляд за ними, особисту безпеку даних осіб і персоналу дисциплінарного батальйону.

2. Засуджені військовослужбовці зобов’язані дотримувати вимог режиму, встановлених КВК та зазначеною вище Інструкцією. За їх невиконання на­стає специфічна відповідальність у вигляді застосування заходів дисциплінар­ного стягнення, передбачених цим Кодексом. Особливо треба наголосити на таких обов’язках, як неухильне виконання всіх вимог військової дисципліни, свідоме ставлення до військової служби та військової підготовки, які засудже­ний мав би виконувати під час звичайного проходження військової служби. На засудженого військовослужбовця покладаються такі ж обов’язки, як і на зви­чайного військовослужбовця, але зі своєю специфікою, зумовленою певними рамками процесу виконання кримінального покарання.

3. Засуджені військовослужбовці у необхідних випадках піддаються об­шуку, а їх речі — огляду. Вилучені під час обшуків і оглядів речі, що забороне­ні для зберігання засудженим, вилучаються. Гроші й цінності передаються в дохід держави, а інші предмети знищуються або ж здаються на зберігання до звільнення військовослужбовця.

4. Правове положення засуджених військовослужбовців однакове: в дис­циплінарному батальйоні всі засуджені військовослужбовці, незалежно від їх­нього військового звання та характеру попереднього місця служби, відбувають покарання як рядові й носять єдині встановлені форму одягу та знаки розріз­нення. У період відбування покарання в дисциплінарному батальйоні до засу­джених звертаються за званням («рядовий» чи «матрос») і прізвищем. Нато­мість самі засуджені звертаються до начальників і старших за званням відпо­відно до вимог Статуту Збройних Сил України.

5. Розпорядок дня у дисциплінарному батальйоні встановлюється команди­ром батальйону. У розпорядку дня мають бути передбачені: робота на виробниц­тві не менш як 8 год., нічний сон — 8 год. на добу, приймання їжі — три рази на день. Планується по одному дню на тиждень для навчальних занять і парко-гос­подарських робіт. На прохання засуджених військовослужбовців або за ініціати­вою релігійних організацій може бути проведено богослужіння, релігійні обря­ди, час і умови здійснення яких визначає командир дисциплінарного батальйону.

6. Автомобільний транспорт, який в’їжджає і виїжджає з території, де утри­муються засуджені військовослужбовці, а також з території дисциплінарного батальйону, оглядається черговим дисциплінарного батальйону або його по­мічником.

7. Засудженим військовослужбовцям, які позитивно характеризуються під час відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, мо­же бути наданий дозвіл на пересування по території дисциплінарного баталь­йону без конвою, що оформлюється наказом командира дисциплінарного ба­тальйону.

8. Іще одна особливість режиму в дисциплінарному батальйоні встановле­на у Положенні про особливості організації і несення вартової служби в дис­циплінарному батальйоні, затвердженому постановою КМ України від 19 жовт­ня 1999 р. № 1931. У ньому, зокрема, передбачається, що на роботу і заняття за межі розташування дисциплінарного батальйону (частини) засуджених виво­дять у складі відділення чи взводу (із записом про це у книзі виходу та повер­нення засуджених) через контрольно-пропускний пункт під охороною озбро­єного конвою і командою відповідних командирів. Вхід (вихід) через контроль­но-пропускний пункт здійснюється під безпосереднім контролем чергового частини або його помічника. Направлення засуджених до шпиталю й повернен­ня до дисциплінарного батальйону (частини) також здійснюють під конвою­ванням, за винятком засуджених, яким надано право пересування без конвою.

У разі спроби до втечі засудженого військовослужбовця, вчинення ним нападу або опору конвойні мають право застосовувати заходи фізичного впли­ву, спеціальні засоби, а у крайньому випадку — вогнепальну зброю, у поряд­ку, встановленому Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, Законом України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», постановою КМ України від 18 січня 2003 р. № 83 «Про за­твердження Правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час здійс­нення службових обов’язків». При цьому конвоїр спочатку попереджує за­судженого вигуком «Стій! Стріляти буду» і робить попереджувальний постріл угору, а у разі невиконання цієї вимоги застосовує зброю для затримання за­судженого.

Стаття 73. Побачення і телефонні розмови засуджених військо­вослужбовців

1. Засуджені військовослужбовці мають право на короткострокові і трива­лі побачення.

2. Короткострокові побачення з родичами чи іншими особами надаються один раз на місяць тривалістю до чотирьох годин у спеціально обладнаному приміщенні під контролем представника дисциплінарного батальйону у віль­ний від роботи та занять час у дні і години, встановлені командиром дисцип­лінарного батальйону.

3. Тривалі побачення надаються тільки з близькими родичами один раз на три місяці тривалістю до трьох діб з правом спільного проживання в спеціально обладнаних приміщеннях дисциплінарного батальйону. На час три­валого побачення засуджені військовослужбовці звільняються від