Читати книгу - "Темний ліс"

Уже залишаючи будівлю, жінка-офіцер повернулася й додала:

— Докторе, красно вам дякую!

Звідтоді хоча б у серцях цих чотирьох молодих людей майбутнє набуло виразніших обрисів.

Тепер військовослужбовці Космічних сил уже щодня зверталися по віру в майбутню перемогу. Спочатку поодинці, далі по двоє-троє, і зрештою — організованими групами. Перші відвідувачі ще були в цивільному, та згодом майже всі — в одностроях. Якщо група включала більш ніж п'ятьох осіб, комісія влаштовувала додаткову перевірку, аби пересвідчитися, що всі прийшли з доброї волі й без примусу.

За тиждень число військовослужбовців Космічних сил, які отримали «ментальну печатку», а з нею — впевненість у перемозі, перейшла за сотню. Посади й звання в них були різні — від простого солдата до старшого полковника. Офіцерам вищого рангу не дозволялося отримувати «ментальну печатку». За спільною домовленістю, генералітет Космічних сил усіх країн не міг користуватися цією технологією.

Якось пізньої ночі перед Пам'ятником віри, залитим місячним сяйвом, Гайнс сказав Кейко:

— Люба, нам час вирушати.

— У майбутнє?

— Так. Зараз ми вже нічим не ліпші за інших учених, які також займаються дослідженнями мозку. Ми прискорили обертання колеса історії, тож тепер наше завдання — дочекатися цих результатів у майбутньому.

— Як далеко?

— Дуже далеко, Кейко. Дуже. Ми прокинемося, коли трисоляріанські зонди перетнуть межу Сонячної системи.

— Гаразд. Але спочатку поживімо якийсь час у нашому будиночку в Кіото. Ця доба добігає кінця, невдовзі все навколо зміниться.

— Звичайно, люба. Я також сумую за нашою домівкою.

* * *

Шість місяців потому Кейко Ямасугі лежала в гібернаторі, відчуваючи, як холод виморожує її зсередини. Як і у випадку з Ло Цзі, який провалився під лід на озері більш ніж десять років тому, всепроникний холод очищав свідомість від метушливих відчуттів і білого шуму, шліфував думки. Якоїсь миті загальна картина раптом прояснилася для неї, важливе вигулькнуло на поверхню. Все бачилося так виразно, мовби ясні зорі засяяли в холодному зимовому небі.

Кейко хотіла закричати, зупинити процес гібернації, але запізно. Неймовірний холод проторував шлях у її тіло, позбавив можливості говорити.

Оператор процесу й черговий лікар помітили, що повіки в жінки, зануреної у режим сну, раптом ледь ворухнулися. У вузьку щілину з її очей струмували страх і розпач. Якби не вплив наднизьких температур, швидше за все, очі в Кейко покруглішали б від жаху. Але фахівці вирішили, що це результат досить поширеного нервового рефлексу, який помічався й раніше, в інших людей, яких вводили у стан гібернації. Тому ніхто не надав особливого значення цьому випадкові.

* * *

Наступні слухання РОЗ ООН були присвячені обговоренню випробувань проекту зоряно-водневої бомби.

Завдяки прориву в технології виробництва суперкомп'ютерів упродовж минулої декади вчені змогли розробити теоретичну модель і провести необхідні розрахунки ефекту від дії такої надпотужної зброї. Отже, можна було переходити безпосередньо до виготовлення таких бомб і їх випробувань. Перша мала потужність 350 мегатонн у тротиловому еквіваленті, що в сім разів[55]перевищувало ефект водневої бомби, створеної людством. Випробовування таких надпотужних зарядів у атмосфері Землі навіть не розглядалося, а проведення їх під землею вимагало буріння надто глибоких свердловин, адже в разі підриву на звичних глибинах існувала значна загроза викидів на поверхню великих об'ємів радіоактивно заражених шарів ґрунту. Але й використання надглибоких свердловин не вважалося оптимальним варіантом, позаяк це могло спричинити потужні сейсмічні коливання. Вони прокотилися б світом, і їх вплив на всі геологічні структури неможливо було передбачити. Своєю чергою, це могло спричинити страшні геологічні катастрофи включно з цунамі й землетрусами. Отже, проведення подібних випробувань можна було планувати лише у відкритому космосі. Проте навколоземні орбіти для цього також не годилися — потужний електромагнітний імпульс, як наслідок детонації водневих бомб на такій відстані, міг завдати руйнувань комунікаційним та енергетичним системам Землі. Саме тому за ідеальне місце випробувань визнали зворотний бік Місяця. Але Рей Діас мав іншу думку.

— Я вирішив провести випробування на Меркурії, — повідомив він присутнім.

Подібна вимога вкрай здивувала учасників слухань, і вони почали уточнювати.

— Згідно з базовим принципом плану «Обернені до стіни» я не зобов'язаний пояснювати свої дії, — холодно відповів Рей Діас. — Вибух має бути підземним, тож доведеться пробурити надто глибоку свердловину.

— Ми можемо розглядати можливість проведення випробувань на поверхні Меркурія, — зауважив представник Росії, — але витрати для організації підземного вибуху виявляться просто захмарними. Буріння надглибокої свердловини й системи шурфів на Меркурії коштуватиме в сотні разів дорожче, ніж реалізація подібного проекту на Землі. До того ж, це не має жодного сенсу з практичної точки зору — ми можемо не зважати на навколишнє середовище, коли проводимо випробування на поверхні Меркурія.

— Ми не розглядатимемо можливість проведення випробувань навіть на поверхні! — долучився до суперечки представник США. — На сьогодні Рей Діас витратив на свій план більше ресурсів, ніж будь-хто з Обернених. Час зупинити його свавілля!

Цю репліку палко підтримали представники Великої Британії, Франції та Німеччини.

Рей Діас посміхнувся:

— Навіть якби я витрачав так само мало ресурсів, як доктор Ло Цзі, ви все одно ветували б мій план, — він повернувся до Голови РОЗ. — Я прошу Голову й усіх делегатів звернути увагу на те, що з усіх стратегічних планів, запропонованих Оберненими, саме мій найбільш дотичний до основного плану захисту Землі, тож може розглядатись як частина загального цілого. Так, для реалізації мого задуму знадобляться значні ресурси, але це тільки якщо оцінювати його в абсолютних числах. Проте значна частка витрат може бути спільною з основним планом, тому…

— Вам все одно варто пояснити, чому ви так наполягаєте на проведенні випробувань саме на Меркурії. Поки що це має вигляд пустої забаганки, а нам є куди витрачати шалені кошти й поза вашими планами, — втрутився в його промову представник Великої Британії.

— Пане Голово, шановні делегати, — спокійно відповів Рей Діас, — ви стали свідками втрати РОЗ і Оберненими останніх крихт поваги до базових принципів усього проекту загалом. Якщо кожна деталь наших проектів має розтлумачуватися до останньої літери, який сенс взагалі має проекті «Обернені до стіни»?

Він обвів делегатів найбільших країн таким поглядом, ніби хотів їх спопелити. Це була спроба змусити їх відвернути очі.

— Але, попри це, я все-таки згоден надати деякі пояснення щодо свого проекту, — вів далі Рей Діас. Мета проведення