Читати книгу - "Син Начальника сиріт"

171
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 94 95 96 ... 147
Перейти на сторінку:
у всіх столичних янбанів ? О, він матиме нескінченне задоволення від того, що я повністю викладаюся, граючи у фільмі, який ніколи не вийде на екран. Його страшенно розважатиме це видовище - коли я гратиму жінку, яка має віддати себе новому чоловікові.

- Він не намагався тебе принизити. За два тижні приїдуть американці. Він зараз зосереджений на тому, щоб принизити найбільшу державу світу. Він привселюдно визнав твого нового чоловіка, майже офіційно його замінив. Забрав він у тебе «Жінку для втіхи». Вирішив так. У цей момент, коли б він справді хотів тебе скривдити, то так би й зробив.

- Я тобі одне скажу про Великого Керівника, - промовила Сан Мун. - Якщо він хоче, щоб ти багато втратив, то дає тобі що втрачати.

- Але ж ворожнеча в нього була зі мною, а не з тобою. Яка в нього причина…

- Стій, - зупинила його вона. - Ось і доказ, що ти цього всього не розумієш. Річ у тому, що Великому Керівникові не потрібні причини.

Він ліг на бік і подивився їй у вічі.

- Давай перепишемо сценарій, - сказав він.

Якусь мить вона мовчала.

- Візьмемо ноутбук твого чоловіка й видозмінимо сюжет. Хай і селяни виконають план, і жінка стане щасливою. Може, зробимо так, щоб перший чоловік несподівано повернувся наприкінці фільму!

- Ти хоч розумієш, що кажеш?! - скрикнула вона. - Це ж сценарій самого Великого Керівника!

- Що я точно знаю про Великого Керівника - йому важливе задоволення. І він у захваті від хитромудрих рішень!

- Яка тобі різниця? - спитала вона. - Ти ж казав, що після від’їзду американців він тебе позбудеться.

Він перекотився на спину:

- Еге ж. Так і є.

Вона помовчала.

- Думаю, тут треба не чоловіка з війни повертати, - сказала вона. - Тоді буде силове з’ясування стосунків, і фільм апелюватиме скоріше до почуття честі, ніж до почуття обов’язку. Зробімо, щоб голова сусіднього колгоспу позаздрив успіхам обгорілого чоловіка. Оцей другий голова сам нечесний і підмовляє такого ж нечесного партійця підписати ордер, за яким того чоловіка відправлять у табір на перевиховання за не довиконаний раніше план.

- Ага, - погодився командир Ґа. - Тепер у нас не жінка загнана в глухий кут, а перед чоловіком постає вибір. Якщо він визнає себе самозванцем, то осоромиться, але буде вільний. Якщо ж стверджуватиме, що він справді її чоловік, то без ганьби йде в табір.

- Жінка майже переконана, що цей чоловік з опіками - не її. А якщо вона помиляється, і він просто став твердіший і холодніший через люту війну? Що, як вона дозволить, щоб батька її дітей позбавили волі?

- Ось тепер це історія про обов’язок, - підсумував Ґа. - А що ж буде з жінкою? У кожному разі вона лишається сама.

- Що ж буде з нею? - спитала Сан Мун у простір.

Брендо підвівся. Подивився в темряву помешкання.

Командир Ґа і Сан Мун перезирнулися.

Коли пес загарчав, діти прокинулися. Сан Мун надягла халат, а командир Ґа, прикриваючи свічку долонею, пішов за собакою на балкон. Надворі в сильце попалася птаха, маленька кропив’янка дико кидалася на всі боки, намагаючись вирватися - зблискувала сірим і брунатним пір’ям з блідо-жовтими смужками. Ґа передав свічку хлопчикові, який дивився на нього великими, здивовано-захопленими очима. Чоловік узяв пташку в руки й зняв з її ноги петлю. Розправив їй пальцями крила й показав дітям.

- Виходить! - сказала дівчинка. - Справді ловить!

У 33- му таборі небезпечно було попастися охороні з такою здобиччю, так що треба було навчитися давати їй раду за лічені секунди.

- Добре, дивіться уважно, - сказав Ґа дітям. - Берете її ззаду за шию, потім відтягуєте назад і повертаєте, - голова відірвалася, і він викинув її за поруччя. - Потім відкручуються лапки і половинки крил. Потім на грудку два великі пальці ставимо й розсуваємо.

Від цього руху шкіра розірвалася, і стало видно грудні м’язи.

- Оце м’ясо - ваш приз, але якщо маєте час, решту збережіть. Кісточки можна зварити, і бульйон допоможе вам підтримати здоров’я. Для цього засовується палець під живіт, отак викручуєте - і зразу всі нутрощі виходять.

Ґа обтрусив палець і, вивернувши шкірку, одним рухом оббілував пташку.

- Ось, - сказав він і знову показав їм пташку. Тільце було таке красиве: перлово-рожеві м’язи, натягнуті на тонесенькі білі кісточки, на кінчиках яких ясніли червоні краплі. Ґа нігтем великого пальця відшкріб від грудини напівпрозорий м’яз досконалої мигдалеподібної форми. Поклав у рот і став смакувати, поринаючи в спогади. Другу половину грудки запропонував дітям, але ті, вражені, лише похитали головами. То цей шматок Ґа також з’їв, а решту кинув псові, який одразу все схрумав.

Вітаймо одне одного, громадяни, бо варто радіти цій видатній події: вийшов у світ новий мистецький трактат нашого Великого Керівника «Про оперне мистецтво». Він є продовженням попередньої книги Кім Чен Іра «Про кіномистецтво», що є бажаним читанням для кожного серйозного актора світу. З такої святкової нагоди міністр колективного дитячого читання оголосив про те, що складено дві нові дитячі пісеньки: «Заховайся, зачаїсь» і «Пірни під мотузку». Увесь тиждень прострочені картки на харчування можна використовувати, щоб отримати квитки на ранкові вистави в оперному театрі!

А тепер важливе повідомлення від міністра безпеки: звичайно, у кожній північнокорейській оселі встановлено гучномовець, який передає новини й оголошення, а також культурно-мистецькі програми, але необхідно нагадати, що декретом Кім Ір Сена від 1973 року по всій країні було встановлено систему сповіщення в разі повітряної тривоги, і це є справою державного значення.

Інуїти - це плем’я відрізаних від світу дикунів, що мешкає біля Північного полюса. Їхні чоботи мають назву муклук. Спитайте у вашого сусіда сьогодні, що таке муклук. Якщо він не знає, то можливо, його гучномовець несправний або ж із якоїсь причини випадково від’єднаний від мережі. Повідомивши про це, ви врятуєте йому життя в разі наступного раптового нападу американців на нашу велику державу.

Громадяни, відколи ми востаннє споглядали красу Сан Мун, вона почала вести усамітнене життя. Наша бідолашна актриса важко переживає втрату. Чому ж вона не звернулася до натхненних творів Великого Керівника? Кім Чен Ір - це та людина, яка розуміє, що ти відчуваєш. У сім років він втратив брата, потім матір, а через рік - і маленьку сестричку, не кажучи вже про двох мачух. Так, Великий Керівник - це саме та людина, яка добре розуміє тих, хто втратив близьку людину.

Однак Сан Мун усе ж розуміла,

1 ... 94 95 96 ... 147
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Син Начальника сиріт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Син Начальника сиріт"