Читати книгу - "Шанс для невдах, або Прощавай, Академіє!, Олена Гриб"

– Я погрожував знищити спокійне життя Ів. – Яструб відвернувся. – Її сестри, – пояснив, ніби розмовляв із кимось стороннім. – Цього Мела не пробачить, навіть якщо я приповзу до неї на колінах.

Фантазія засоромлено втекла в куточок свідомості. Реальність була ще непривабливішою. Для чаклунки Ів – сенс життя, а Вальєн – загроза нинішньому щастю сестри. Неважко здогадатися: у немилість він потрапив назавжди.

Я поставила посудину на підвіконня:

– Ти знав, що Мела теж мріяла повернути Білого Дракона і стерти навіки з лиця землі? Він винен у смерті її батьків. І магічна кар'єра Ів перервалася через нього… Але Мела розуміє, чим це загрожує світові. Вона відмовилася мститись.

– І що з того? – голос Вальєна звучав сумно.

– Не підбурюй її. Вона здатна наробити дурниць, а розплачуватись доведеться простим людям.

– Думаєш, якось її терпець урветься, і вона зробить неможливе, щоб допекти мені?

Над морем пронеслося далеке виття. Я здригнулася – за звичкою, не від переляку.

– Ти погано знаєш Мелу, Велне. Вона наче вічно байдужа, але спровокувати її досить легко.

– Ну-ну. Розказуй казки.

Моє зітхання було промовистіше за довгі пояснення.

– Тавенна, минулий рік, – почала я.

Яструб обернувся:

– І ти там промайнула, Тає? З драконами воювала?

Та не зовсім. Щиро кажучи, я насамперед спричиняла проблеми.

– Я бачила, як Мела зраділа, коли Сойл кинувся на місто. У неї з’явився привід вигнати його з нашого світу. Не гарячкуй, Велне. Напиратимеш – отримаєш дракона.

– Вона не посміє.

Однак посмішка Яструба була жалюгідною спробою приховати занепокоєння.

– Вона взяла з рук короля облямовану золотом пластину і того ж дня покинула Академію, – добила його я.

Здається, цю історію Вальєн поки не чув. Втім, я трохи прибрехала: не того ж дня, а через тиждень. Але суть не змінювалася. Наш, якщо вірити туманним натякам практикантів, грізний і всемогутній Яструб гадки не мав, з ким зв'язався.

Не здивуюсь, якщо одного разу Мела опанує альтернативні методики чаклунства. Мабуть, варто їй допомогти. Я чимало подорожувала дикими місцями і непогано розбиралася в травах.

Принаймні знала, які з них можуть мене вбити.