Читати книгу - "Все ясно"

128
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 95 96
Перейти на сторінку:
а Саша взяв банку з-під печення і достав звідти два кулака валюти і сунув йому, і сказав: Бот, візьми. І тоді його батя спитав, звідки гроші, а Саша сказав: Бери й ніколи не вертайся. А його батясказав: Мені твої гроші не треба. А Саша сказав, шо це не подарок, шо це плата за то все, шо він їм лишає. Бери, і ніколи не вертайся.

— Скажи мені це в очі, і я обіцяю, шо так і буде!

— Бери, — сказав Саша, — і ніколи не вертайся! Мама й Ігорчик дуже засмутилися. Ігор сказав

Саші, шо він дурак і шо він все поламав. Він плакав усю ніч, а ви знаєте, шо значить слухати, коли Ігорчик всю ніч плаче? Він же ше такий малий. Я надіюся, шо колись він пойме, шо зробив Саша, і пробачить йому, і буде йому вдячний.

Я говорив із Сашою тої ночі, коли батя пішов, і я сказав йому, шо я ним горжуся. Я сказав йому, шо я ше ніколи в житті так не гордився і не був такий упевнений у ньому.

— Але ж Батя — твій син, — сказав він, — імій тато.

А я сказав: Ти хороший і зробив хорошу вєщь.

Я поклав йому руку на щоку і згадав, коли моя щока була такою, як його. Я назвав його по-іме-ні — Апекс — мене теж так кликали цілих сорок років.

Я буду трудитися на «Дорогами предків» і заміню там Батю.

Не треба, — сказав я йому.

Це добра робота, — сказав він, — я зможу заробляти добрі гроші й обезпечувати Маму, Ігорчика й тебе.

Не треба, — повторив я йому, — ти давай, строй своє життя. Так ти обезпечиш нас краще.

Потім я поклав його в ліжко, яке я не стелив йому з того часу, коли він ше був дитиною. Я накрив його одіялом і пригладив йому волосся рукою.

Старайся жити так, шоб ти завжди міг говорити правду, — сказав я йому.

Так і буде, — сказав він, а я повірив йому, і цього мені хватить.

Потім я пішов у кімнату Ігорчика, хоча він уже спав, але я поцілував його в лоб і поблагословив його. Я молився в тишині, за те, шоб він був сильним, шоб знав багато доброго і не знав злого, і ніколи не знав війни.

А потім я прийшов сюди, у кімнату з телевізором, шоб написати тобі листа.

Все це заради Саші та Ігорчика, Джонатан. Ти розумієш? Я б усе віддав, шоб вони жили без насильства. У мирі. Це все, шо я би для них бажав. Не грошей і навіть не любові. Це все ше можливо. Я знаю це, і тому можу відчувати себе щасливим. Вони мають почати все спочатку. Вони мають розірвати зі всім, шо їх зараз зв'язує, правда ж? Із тобою (Саша сказав мені, шо ви більше не переписуєтеся), з їхнім батьою (який більше ніколи не вернеться), зі всіма, кого вони досі знали. Саша це почав, а я тепер маю це закінчити.

У домі зараз, крім мене, всі сплять. Я пишу цей листок при світлі телевізора, тому мені жаль, Саша, шо потім це буде тяжко читати, мої руки сильно дрожать, але це не від слабості чи того, шо я зараз піду у ванну, коли я впевнений, шо ти вже точно заснув, і не тому, шо я більше не можу терпіти. Чи ти мене розумієш? Мене наповнює щастя, бо я знаю, шо маю зробити і зроблю це. Розумієш мене? Я буду йти безшумно і я відкрию двері в темряву, я зроблю це.

1 ... 95 96
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Все ясно», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Все ясно"