Читати книгу - "На землі кленового листу, Левко Лук'яненко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Суть його політичної філософії зводилася до двох тверджень. Перше. Якщо хочеш мати більший вплив, мусиш більше знати, а це означає, що українці в Канаді мусять учитися й учитися, щоб досягати тих вершин знань, що їх досягли інші етнічні верстви. Друге. Якщо хочеш мати більший вплив, мусиш сам його добиватися. Це означає, що українська громада повинна організовуватися. Організованість означає не тільки тривале існування колись створених організацій. Організованість — це ще уміння швидко створювати тимчасові організації для здійснення тиску. Організованість має бути психологічною властивістю як постійною готовністю організовуватися для здійснення коротких одноразових акцій. Оці різні форми організованості потрібні для одного — чинити тиск. Тиск потрібно чинити всюди: на федеральний парламент і федеральний уряд та окремих їхніх членів, на провінційному рівні, на різні відомства й структури, засоби масової інформації і підприємців. Тактику тиску потрібно всебічно обдумувати і різноманітити. У практичній роботі люди набувають досвіду тиску і загартовуються, відчувають упевненість в своїх силах. З іншого боку, тиску піддаються майже всі. Одне слово, завойовуйте собі місце в житті. Ніхто для нас цього не зобов’язаний робити і не робитиме. І коли ви почнете тиснути, то не думайте, що ви робите зухвалий виклик владі, місту, людству. Нічого подібного. Тиск — це нормальне явище. І ви робитимете звичайну законну буденну річ. Дивіться на це як на звичайну дію, і інші люди так на неї дивитимуться. Навпаки, уміння організовуватися й чинити тиск викликає повагу в інших людей. Тож ви не тільки добиватиметеся своїх цілей, але й збільшуватимете авторитет української громади. Таке життя. Воно справедливо відсовує в тінь ледачого і висовує на яскраве світло енергійного.
Надвечір відбулася зустріч у торговельній палаті. Присутнім підприємцям я розповів про правові умови для іноземних інвесторів, попередив про труднощі і закликав не боятися їх. Кинув докір канадським підприємцям за те, що вони занадто вже обережні. Застеріг, що це може призвести до того, що канадці проґавлять нагоду започаткувати вигідні підприємства. Попросив пана Богдана Гірчака, що брав участь у зустрічі, розмножити бюлетень «Як підприємничати в Україні» і роздати його учасникам наради.
Зустрічався з українською громадою. З непогамовною цікавістю ловили люди кожне слово про проголошення України незалежною державою, про організацію дипломатичної служби, про плани реформування економіки, збройних сил і всього українського життя.
15 червня пан Гірчак організував зустріч з президентом і видавцем найбільшої газети Західної Канади «Ванкувер Сан» паном Баб’юком, українцем. Я розповів йому про інформаційну блокаду України канадськими засобами масової інформації. Зі словом блокада він не погодився, бо, мовляв, блокада — це навмисна дія, а в даному разі є просто недогляд, який походить від того, що в недавньому минулому Україна була колонією і в ній самостійних політичних чи економічних рішень не ухвалювали. Тому канадські телебачення й газети тримають своїх кореспондентів у Москві. Проте цілком зрозумів моє прагнення пробити стіну байдужості до подій в Україні і обіцяв зателефонувати в Оттаву до своїх знайомих і порадити їм з’єднатися зі мною для обговорення заходів щодо розширення інформування канадців про Україну.
* * *
16 червня 1993 року мав телефонну розмову з міністром Кабінету Міністрів В. Пустовойтенком. В Україні тоді думали про будівництво свого танкерного флоту і відповідного порту.
Канада готова була до співпраці у цій справі. Потрібно було зібрати інформацію про канадські суднобудівні фірми. Ясна річ, що найкраще це можна було зробити саме у Ванкувері. І я прийняв це доручення до виконання.
Розділ XII
ЗУСИЛЛЯ, ПІДНІЖКИ
Перша ревізія і прорахунки
18 червня 1993 року повернулися з дружиною до Оттави.
Виявляється, поки я був за тисячі кілометрів від столиці у західному краї Канади, МЗС направило комісію для перевірки роботи посольства. Перевіряти прилетіли завідувач сектором закордонних установ С. Мішустін і заступник начальника валютно-фінансового відділу В. Гриньків. З 16 червня вони почали перевірку стану адміністративно-кадрової роботи, ведення бухгалтерського обліку та звітності штатно-кошторисної дисципліни та фінансової роботи посольства.
Комісія завершила роботу і склала довідку. Вона не знайшла перевитрат коштів, зате виявила численні порушення штатного розпису.
На спільному засіданні ми обговорили зауваження комісії МЗС. Я склав пояснювальну записку на ім’я міністра закордонних справ України. У записці обґрунтував свою кадрову політику і відзначив упереджений, однобокий підхід комісії до вивчення діяльності посольства. Комісія бачила недоліки і зовсім не помітила надбань. Порушення штатного розпису вона вважала за великий гріх, тоді як саме завдяки ініціативній кадровій політиці став можливим швидкий ремонт будинку, відкриття посольства і розширення масштабів його роботи. Причому все це робилось за кошти українців Канади.
У довідці не було згадано, що посольству вдалося завдяки активній співпраці з українцями Канади налагодити видання англійською мовою дуже корисного щодвомісячного бюлетеня «Canada — Ukraine. Trade and Policy Monitor».
Наведу витяг із пояснювальної записки до МЗС України:
«…Не маю жодних сумнівів у тому, що лише така активна позиція посольства щодо подолання організаційних труднощів початкового періоду його становлення дозволила нам вийти на рівень роботи, коли, починаючи вже з січня 1993 року, за пропозиціями посольства приймаються важливі рішення на найвищих щаблях органів державної влади і управління України. Ось кілька прикладів. Зміна політики щодо взаємин з Міжнародним валютним фондом (пропозиції посольства за результатами переговорів з міністром фінансів Канади Д. Мазанковським, листопад 1992 року). Припинення повноважень представників, а далі — ліквідація Фонду розвитку зовнішньоекономічної діяльності України (січень 1993 р.). Впровадження заходів юридичного оформлення механізму підтвердження походження товарів з України з метою використання у торгівлі з Канадою (березень 1993 р.). Схвалення проекту «UMA Corporat» щодо запровадження системи реєстрації землі в Україні (травень 1993р.). Перегляд позиції уряду щодо прийняття делегації Квебеку (травень 1993 р.). Створення в Мінмашпромі спеціальної групи щодо контактів з «Globe Security Centre» (травень 1993 р.). Створення національного агентства морських досліджень і технологій (травень 1993 р.). Організація в Києві Інституту менеджменту Канадським бюро міжнародної освіти (КБМО).
Обурливими вважаю також рекомендації члена комісії С. Мішустіна звертатися дипломатам у разі потреби по консультації до працівників посольства Росії в Канаді. Це свідчить про абсолютне нерозуміння ним сучасної зовнішньо-політичної ситуації навколо України.
Посольство примушували поводитися відповідно до інструкцій брежнєвського
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На землі кленового листу, Левко Лук'яненко», після закриття браузера.
