Читати книгу - "Суперечка на кохання. Отримати доньку тренера, Ася Сергєєва"

- Вітаю, Глібе, - все-таки відповідаю на виклик.

- Вітаю, Аліно. Дуже радий знову почути твій ніжний голос, - бадьоро відгукується плавець, і відчувається, що він у гарному настрої.

- Ти просто подзвонив, або повідомити мені щось важливе хочеш? - міцніше стискаю в руці телефон.

Так, я не просто відповіла на дзвінок.

Прийшла вбивча думка, що і він міг знати про суперечку. Таке відчуття, що знали про неї всі, крім мене.

Здавалося б, та кому я потрібна? Проте виявляється, дуже навіть можу стати в нагоді красунчикам.

- Скучив, - легко відповідає Гліб, додаючи: - подумав, раптом і ти про мене згадувала?

О так, тільки що з подругою згадувався і не раз. Як відчув. Знову збіги? Скільки їх ще буде?

- Давай зустрінемося хоч ненадовго? - продовжує, поки я мовчу. - Обіцяю на каток більше не приводити. Куди захочеш, туди і поїдемо.

Ох-х…

Інна очима і руками показує ймовірність особливого знака.

Сама ж перед дзвінком заспокоювала, що на знаки потрібно забити і жити далі без них.

Мотаю для подруги головою.

- Глібе, я е-е... - підбираю слова, як у мене з ним часто бувало. З Ведмедем чомусь не замислювалася, з ним все відбувалось по-іншому. - Поки не зможу з тобою зустрітися, - вичавлюю з себе. - Зараз багато всього навалилось, потрібно розібратися. Час не найкращий.

- Якщо що, то звертайся, Аліно. Примчу, підтримаю і допоможу. Адже ми і по-дружньому можемо чудово спілкуватися. Тож не списуй, красуню, мене з рахунків.

- Добре. Успіхів тобі на тренуваннях, - щиро бажаю в кінці.

У нашу останню зустріч він поводився надто нестримано, грубувато і лякав напором. Зараз наче зовсім інша людина. Знову той самий привітний Гліб.

Але навіщо йому допомагати мені? Взагалі не розумію. Досвід з Дарським показує, що я нікому не потрібна просто так.