Читати книгу - "Хроніки Загрії: Туманний світ, Влад Вірт"

Такий геноцид, крім заповітного збільшення умовної шкали прогресу, приніс непогані наплічники, кольчугу та три помаранчевих кристали, які я одразу ж віддав Алії. Дівчині необхідно було відновлювати запас чорного порошку, котрий вона витратила на створення рун для стовпа світла.

А ось здобуті наплічники та кольчугу, залишив собі, одразу ж замінивши ними те решето, на яке перетворилася моя броня. Ще б нагрудник вибити й тоді взагалі можна лізти, хоч у вогонь, хоч у воду.

Ближче до вечора, коли сонце почало хилитися на захід, ми вийшли до невеличкої річки. Під час недавнього походу на північ, Варлакс із Дангором уже ночували на її березі, тільки трохи нижче за течією, там де розпочиналася балка. Її схил був доволі крутий, а унизу малася невелика печера здатна вмістити весь наш скромний загін. Туди-то ми й попрямували.

Обране для ночівлі місце було ідеальним, вогонь від розведеного багаття супротивник міг побачити тільки спустившись у низ, і навіть тут його приховували розташовані на дні валуни, а наявна печера давала змогу спати, не боячись дощу. Хоча небо, поки й залишалося ясним, але погода непередбачувана річ, і прокинутися від води, що ллється на тебе, нікому не хотілося.

На вечерю була кролятина. Здобуті Раалем звірята, у точності нагадували земних, навіть розмір відповідав. Щодо схожості смакових якостей говорити було складно, оскільки для об’єктивності оцінки не вистачало солі. На жаль, але з її відсутністю доведеться миритися до самого закінчення походу.

Розраховувалося, що вилазка за стіни триватиме не більше ніж добу, але навіть у цьому разі запас їжі брали з розрахунку на три дні. Раціон складався з в’яленого м’яса, нарізаного дрібними кубиками, і сухих коржів, тому нікому й на думку не спало взяти із собою дрібку солі або спецій. На додачу, майже весь запас їжі довелося кинути, коли йшли на прорив.

Їсти прісне м’ясо мені було, м’яко кажучи, незвично, та й кислі обличчя інших ясно говорили, що про сіль мрію не я один. І тільки на апетиті Ведмедя відсутність такого важливого інгредієнта ніяк не позначилася.

Я тільки дивом дивувався, куди в його шлунку вмістилося одразу чотири тушки «легкозасвоюваного дієтичного м’яса»? І це ще був далеко не кінець, здоровань не збирався зупинятися на досягнутому, і мав намір за вечір приговорити всі здобуті Раалем тушки.

Але тут у справу вступила Алія, вичитавши здорованя за непомірний апетит і відсутність совісті, оскільки ці залишки м’яса мали стати нашим сніданком.

Після Аліїної одповіді Ведмідь потопав до струмка, ображено буркотячи під ніс, що з такою годівлею від нього залишаться шкура та кістки. І тепер ми самі будемо виступати в ролі приманок, підставляючись під удари шаргів, а він у цей час буде безкарно штрикати їх зубочистками в спини.

Мінус тобі дівчинка, причому дуже жирний, але це в мені зараз говорить чоловіча солідарність, помножена на ситий шлунок. Упевнений, завтра я буду зовсім іншої думки.

Закінчивши з їжею, я попросив Алію допомогти мені позбутися обладунків, котрі за останні дві доби встигли набриднути до скреготу зубів. Магеса, звісно, допомогла, але наказала перед сном надіти кольчугу. Так, у разі нічного нападу, моє тіло прикриватиме, хоч якась броня.

Я залишився в одному порваному піддоспішнику й із заздрістю дивився на своїх друзів, які, перетворивши наявну в них броню на бляхи, каблучки та браслети, сиділи біля багаття в нормальному одязі, до того ж без жодної "дірочки".

Варто зазначити, що спочатку, він був у них  не в кращому стані, ніж мій, проте із цією незручністю мої друзі  мирилися не довго.

Поки готувалася вечеря, Рааль зібрав всю біжутерію, на яку перетворилася іменна броня, при цьому її вигляд був далекий від товарного: безліч сколів, тріщин, вм’ятин та подряпин. Потім хлопець дістав набір мініатюрних інструментів і натягнув на голову окуляри в золотистій оправі. Зовні вони нагадували бінокулярні лупи, які використовують годинникарі. Алія дістала здобуті моєю працею кристали, перетворила їх на чорний порошок і передала хлопцеві, який почав акуратно сипати його на предмет і здійснювати нехитрі маніпуляції тонкою, вигнутою спицею, унаслідок чого предмет огортав яскравий спалах та на всі боки летіли іскри.

Хлопець закінчив свою роботу якраз, коли перша порція кролячих тушок була знята з дерев’яних прутів і остигала, вбираючи в себе свіже вечірнє повітря.

У цей момент я побачив ще один плюс іменних обладунків. Варто було Алії вдягнути сережки та перетворити їх спочатку на броню, а потім назад у сережки, як усі наявні на її штанях та куртці дірки зникли безслідно. Та й на моєму рукаві зник невеликий поріз, коли я зробив те саме зі своїми рукавичками. На жаль, решта дірок на моєму одязі залишилися на місці.

По завершенню вечері довго сидіти біля багаття не стали, нашвидку обмилися водою зі струмка, розподілили час нічного чергування і завалилися спати. Першим чатувати зголосився Мірг, тягар нічного переходу його не торкнувся, а призов повністю відновив сили. Передранкові ж години взяли на себе Алія та Рааль.