Мій батько – актор, але я ніколи не дивилася фільмів з його участю. Мати – відома мандрівниця, чиїми досягненнями я не можу пишатися. Просто тому, що їм немає справи до мене. І нікому немає. Я загрузла у самотності та замкненості. Не знаю як правильно жити і чого прагнути. Я сама по собі – незграбна офіціантка, яка страшенно боїться свого нового шефа. Але що, якщо...

Доброго ранку, Мирослав Антонович - ледь чутно промовила я, це було не очікувано. -Доброго, Катерино - він навіть мені усміхнувся, це щось. - чому ж ви мокнете? - Парасольки немає - пожала плечима я. - а я так старалася над укладка - я сумно зітхнула, та поглянула на свої локони, яких вже не було. І на що я надіялася. -Не переймайтеся, ви й так дуже красива - я...

Я -Татусева Донечка, мій батько нестерпно турботливий, та моментами його слово - Закон. Ось так на перекіс собі, розпочалося моє ( покарання) навчання у Медичному Вузі. Коли я вперше на співбесіді побачила Ректора, він геть мені не сподобався я зрозуміла, цей тип попсує ще нерви, мені не вдалося з ним домовитися на рахунок відвідувань занять... Але ж я не збираюся...

Дракони, маги, кракени… Хто ж не мріє потрапити в казку і закохатися у прекрасного принца? Крадійка Лія, яка залишилася сиротою і звикла розраховувати тільки на себе, про казку не мріяла. Вона просто взялася не за те завдання і поцупила не ту магічну річ… А потім .. опинилася у чужому світі. До того ж увірвалася туди дуже ефектно. Прокинулась у ліжку глави...

Блиск в його очах лякає . Раптом чоловік посміхається і мені здається він змирився і піде геть ,та я помиляюся . Адам робить крок до мене і я інстинктивно роблю крок назад , натикаючись плечима на стіну .Зараз мені вже не так подобається ідея злити чоловіка . - Тоді завтра ?- запитує тихо Адам ,зупиняючись в парі сантиметрів від мене. Його запах заполоняє ніздрі ....

Я трохи поредагувала помилки, які виявила у книзі. І це надихнуло мене на маленьке продовження....