я стояв в коридорі чекав початку другої пари та розмовляв з Андрієм, нашу розмову перервав мій телефонний дзвінок, до мене дзвонила Катерина, я посміхнувся та взяв слухавку, моя посмішка зникла коли на тій стороні я почув голос іншої дівчини - доброго дня, Денисе - доброго дня, хто ви і чому телефонуєте з телефону моєї дівчини? - Денисе, вашу дівчину збила машина, її...

Одна смерть зруйнувала той ідеальний світ, що створили довкола неї. Тепер доведеться зіштовхнутись із жорстокою реальністю, в якій країна потопає в крові, потерпаючи від рук божевільного тирана. Її доля визначена – врятувати свій народ за будь-яку ціну. Добре, що поруч є ті, хто завжди підтримає та допоможе у цій нелегкій боротьбі, захистить від смертельних небезпек...

― А тепер, щоб навіки скріпити ваш союз, поцілуйте наречену! ― урочисто проголошує жрець. Гаряче дихання нареченого обпікає щоку. І в цей момент двері каплиці з моторошним скрипом відчиняються. Огидний скрегіт звук ножем проходить по і так напруженим нервам. У білому, залитому яскравим денним світлом, отворі темніє величезна чоловіча постать. ― Зупиніть обряд!...

Чорні, Білі, Червоні, Фіолетові - кожному присвоєно свій колір очей та своє призначення у суспільстві. Зоя - "дефектна", бо її колір так і не змінився. Таких як вона рахують прислугою. Навіть постійні домагання названого брата нікого не дивують. Він Помарачневий, а тому має право. Та саме це змушує дівчину тікати. До чого приведе Зою її втеча - до бажаного...

Даринка дуже переймається тим, що у переддень Різдва від них пішла татова наречена. Дитина хвилюється, адже батько ходить сам не свій. Дівчинка свято вірить у диво та чекає на нього. Бо ж няня Віка казала, що у період зимових свят, трапляються дива. А особливою є, новорічна ніч — це час наповнений магічністю та казковістю. І якщо сильно вірити, то диво обов’язково...

Олександру викрали з лімузина, в якому вона їхала на власне весілля, до церкви. Це був здоровенний бандит, який, якогось біса поцілував її, прямісінько в лімузині. Його наглі, сильні руки, притискали її тендітне тіло, до свого торсу, намагаючись втримати дівчину, яка відбивалася що є сили. А блакитні очі, що витріщалися крізь прорізи чорної маски, були такими...