— На що ти готова, щоб отримати свою каблучку? — Язик штовхається за щоку, щоб натякнути на свої наміри. — Краще скажи, на що готовий ти, щоб знову зі мною зустрітися? Питання мене дивує. На мить я навіть зависаю, але це триває недовго. Бо далі я голосно сміюся на самовпевненість цієї панянки. — Невже ти думаєш, що зможеш мене так сильно здивувати? — Я вже це роблю......

- Відпусти, - прошипіла крізь зуби, намагаючись його відштовхнути. Даремно! Хіба я можу завдати болю цій машині. - Тобі ж подобається, - нахабно заявив він, видаючи своє збудження і самовпевненість. - Будь ласка, - благала сподіваючись, що він прийде в себе і зрозуміє, що мені неприємно. - Уже не терпиться? - Хрипко запитав він, рухаючись різко й агресивно. Якби я...

— Ти вийдеш заміж за Яковенка, інакше нам кінець, — приголомшує мене батько. Я хочу заперечити, але не знаходжу слів, чудово знаючи, що вибору в мене немає. Віктор Яковенко, справжній син свого батька, холодний, цинічний і жорстокий. Він забрав мене, як трофей, як вподобану іграшку, зруйнував моє життя і плани. Тепер він — мій чоловік. Я ненавиджу його всім серцем і...

Вона була одягнута в ніжну сукню кольору шампань, яка ідеально лежала на стрункому тілі, а блискавка на спині так і просила її розстібнути. Мені до нестями сподобалась сором'язливість Інни, недосвідченість, шепотіти на вушко, – «я зроблю все щоб тобі було добре». І я зробив, їй було дуже добре… Минув місяці ― ну що красуня, вдало прилаштувалась, ― вимовляє наче по...

— Ви? — шепочу і чомусь роблю крок назад. Це виходить само собою і не приховується від Германа. — Боїшся мене? — питає прямо і погляду з мене не зводить. Чи боюсь я його? Не знаю. Тут більше ефект несподіванки спрацював. — Ні, — кажу якомога впевненіше. — Просто не очікувала, що ви можете бути батьком в принципі. — Чому? Я не схожий на чоловіка, у якого є діти? —...

- Язика ковтнула? - його пекучий погляд спрямований на мої губи. - А як так? Тоді жваво сварилася зі мною, що пів міста чуло, а зараз мовчиш… Ну буду твоє безмов'я сприймати за покору, адже розумієш, що потрапила до халепи. - Ти сам винен у тому, що сталося! - збираю усі сили та сміливо відповідаю. - Я просто переходила дорогу, а ти… - А що я? - падає його права рука...