- Геть пішла, - без стуку вриваюся в кабінет та гаркаю на дівку, яка нахабно розсілася на столі цього... навіть слова належного підібрати не можу. Ту немов вітром здуває. А нічого, що я в цій будівлі ніхто?! - Василино, якими долями? – розслаблений Назар в кріслі починає єхидно посміхатися. Мій наїзд та втечу коханки ніяк не коментує. - Ти знаєш! - підходжу та,...

Уперше побачивши тебе, я втратила голову. Гарний? Так. Тільки, як може бути гарним чоловік. І тонкий шрам, що перетинав ліву частину обличчя від скроні до підборіддя, не псував, а, навпаки, додавав небезпечного шарму. Цілковита небезпека - твій опис у двох словах. Але ти мене не захотів, та навіть пів царства додатком тебе не зворушили. Лише обізвав недалекою...

- Подобаюся? - усміхається він. - Уже ні! - кажу правду та одразу в голову приходить неймовірна думка, - Це ви наказали мене звільнити? Ткнула пальцем у небо і не прогадала. Куточок повних губ єхидно повзе вгору. Абзац! - За що? Що я вам зробила? - шепочу. - Народилася! - каже цілком серйозно. - Тобі лікуватися потрібно! - кажу я, відкидаючи весь офіціоз та прямую до...

Женя: - Євгеніє Михайлівно, ви чуєте мене? - Звичайно! - машинально відповідаю. - Вам потрібно триматися. Ви не хвилюйтеся, скоро приїде ваш дядько. Який до біса дядько? Я все ще дивуюся цьому факту. - Я не хочу бачити ніякого дядька! - відмахуюся. - Євгенія Михайлівна, вам не варто впиратися. Ви знаєте, що він також присутній у заповіті. Діма: Як адвокат, я не зміг...

- Ти! - втомлено зітхнув я, відчинивши двері. - Я! - Якщо ти передумала, то вибрала для цього не найкращий час. - Владе, в мене пробле... - Ти хто? - влізла Сіона, виходячи з кімнати. Я дивився, як змінюється в неї погляд і нічого не робив. Маленька, йди! Ти не уявляєш, у що намагаєшся вплутатися! – я не застосовував своєї сили, лише подумки просив. - Ніхто! – пішла....

Коли він з'являється, я розумію, що мені не жити. Марат не пощадить. П'яні очі звіра. Як я могла подумати, що він щось відчуває до мене? - Чому? - навіщо він питає, адже вже все вирішив. Розумної відповіді в мене немає, виривається тільки: - Пробач! Він б'є мене по обличчю. Падаю. Марат піднімає мене за волосся на ноги. Притискає до себе до болю. Торкається своїм...