Якщо в тобі тече вовча кров, ти несеш в собі її прокляття. Воно може лишити не тільки сім’ї, а й власного життя - навіки зробивши рабом внутрішнього звіра. Комусь везе як Дарині: її вовча кров так і не проснулась, а комусь не везе як Олександру: йому надто рано прийшлось пізнати весь жах цього прокляття. Вони зовсім різні, єдине, що їх обдернує - ненависть до одне...

Ви уявляєте собі таку підставу: МЕНЕ, головну кухарку при військовому штабі, якийсь там генерал на фронт послав. Та не те, щоб фігурально, із завданням послав! І не просто на фронт, а за його лінію, у лігво ворога, як підступного шпигуна! А ворог-то страшний, особливо в броні, та й без неї теж аж ніяк не красень. Ну, гаразд, завдання я то виконаю, от тільки хто мене...