Крук стукав дзьобом у шибку. Він знайшов мене. Знов. Як і минулого разу. Позаминулого. І десятки разів доти. Де б я не ховалась – у глухому, безлюдному селі чи в багатомільйонному місті – він завжди знаходить мене. Бо я – Відмічена. Я несу його печать на своєму тілі....