«Чи то печаль, чи то надія?» — це поезія, що балансує між сутінками втрат і проблисками сподівань. Вітер несе забуті легенди, зорі шепочуть про давні голоси, а степ розповідає історію, що закарбована в крові землі. Кожен рядок — це відлуння часу, що змушує замислитися: чи ми приречені на мовчання, чи все ж здатні зберегти світло серед мороку?...

У вирі давніх спогадів живе історія Килини – дівчини незвичайної вроди та щирого серця, чиє юне кохання розбилося об мури нерівності. Видана за нелюба, вона несла тягар нещасливого шлюбу, зберігаючи в душі світлий образ втраченого коханого. Та чи змогло зболене серце витримати цей тягар? Чи знайшла Килина спокій у вирі бурхливої ріки, залишивши по собі лише гірку...