– Страшно, мала? – запитує він хрипким голосом. – Ні, – я легенько похитую головою. Ніяка сила не може мене змусити відвести очі від його обличчя. – Ти такий великий і сильний, хіба ти образиш слабку дівчинку? Чому він так незвично реагує на мої слова? Моя долоня, прикрита його рукою, лежить на міцних грудях. «Його серце в моїй долоні?» – думаю я й чітко відчуваю...