Олександру викрали з лімузина, в якому вона їхала на власне весілля, до церкви. Це був здоровенний бандит, який, якогось біса поцілував її, прямісінько в лімузині. Його наглі, сильні руки, притискали її тендітне тіло, до свого торсу, намагаючись втримати дівчину, яка відбивалася що є сили. А блакитні очі, що витріщалися крізь прорізи чорної маски, були такими...

Брат віддав Анжеліку за борги, якомусь безсердечному, старому козлу, якого дівчина ніразу в житті не бачила. Вона називає його монстром, адже нормальні люди не грають на інших людей в карти. На це здатні лише отакі МОНСТРИ! Чи зможе дівчина змінити свою думку про цього чоловіка після їх зустрічі, чи все ж таки, він залишиться для неї назавжди монстром? Її монстром....

Втекла від одного душогуба та потрапила до рук іншого. Мене викрали із власної кімнати по серед ночі, щоб відвезти до зведеного брата, який за сумісництвом являється придурком- збоченцем. Я втекла. Вискочила із авто прямісінько в ліс… Думала, що загину там, і що мене з'їдять вовки, але виявляється, в тих хащах живуть люди, а точніше живе ВІН. Я не бачила ЙОГО шість...