Цей твір водночас схожий і на літературну «владу», й на її опозицію. Він виклично ексклюзивний але, разом із тим, має дивовижний запах традиції. «Езоп» є тим рідкісним випадком, коли вже з першого рядка розпізнаєш надзвичайне мовне обдаровання, і те захоплення лишається до останнього слова, бо його грайливий, вигадливий, витончений, висококультурний і багатомірний...