У вірші Оксани Забужко “Читаючи історію” йдеться про вічність та тимчасовість. Перша належить величі й могутності, славі й імені великої держави, яка здобула його своїми досягненнями. Друга ж стосується завойовника, який лиш на деякий час стає власником певної місцевості і, якщо не закарбує свого імені завдяки вагомим досягненням, то назавжди зникне зі сторінок...
143
0