Я закохався у сусідку згори. Остаточно й назавжди. Як пацан, хоч давно таким не є. Її дитяча безпосередність, химерність та бунтарство проникли в саме серце. Ось тільки є одна проблема... Дівчина зайнята. Не належить мені… Але хіба це проблема, коли здоровий глузд виштовхується божевіллям? «Відкрий очі, мала! Ти правильна. Ти не зламана. Ти прекрасна, і я люблю всі...

Він: Я звичайнісінький хлопець. Ви ніколи не помітите в мені вади. Навіть якщо візьмете мікроскоп – не вийде. Я працюю, як і ви; я тусуюсь так само, як і всі... все як у всіх, крім одного «але»: в одній із кімнат своєї квартири під замком я тримаю дівчину. Вона: Як часто ми помиляємось? Я гадала, знаю його. Мені здавалося, я вмію розумітися в людях. Виявилося — ні!...