- Не хочеш? - Вражено спитав ректор, скептично вигинаючи стрілчасті брови над променистими очима. Мій словниковий запас малуватий, щоб це описати. Бо ніхто мене не вчив. Все їм ніколи. А я тепер не можу передати, що відчуваю. Його лице було ідеальне. Не як в тата, холодне й презирливе. А правильне, чесне і тверде. - Заміж не хочеш? А як же ти... - А я диплом отримаю...