Читати книгу - "Пригоди ведмедика, Володимир Сутєєв"

Пішли якось діти до лісу по гриби. Узяли з собою іграшкового ведмедика та й забули його під деревом.

Прибігли до ведмедика зайці.

– Не бійся, ведмедику! У нас в лісі добре!

Тут стали й інші звірята підходити, усі раді новому гостю, кожному хочеться його чимось пригостити. Білка горіх принесла, заєць – морквину, їжак – ягід.

А ведмедик сидить, як сидів, не ворушиться, нічого не бере.

– Який вередливий ведмідь! – закричала сорока. – Нічого не хоче!

Тут почувся страшенний тріск, і з чагарнику вилізла ведмедиця.

– Де тут моє ведмежатко?

Злякалися звірі та втекли.

Понюхала ведмедиця іграшку.

– Еге! Та це ж не справжній ведмедик!

– А понесу-но я його своїм діткам, нехай пограються!

Гарна вийшла іграшка для маленьких ведмежат.