Читати книжки он-лайн » Любовне фентезі 🧝‍♀️💘🗡️ » Новорічний подарунок, Кілі Каель

Читати книгу - "Новорічний подарунок, Кілі Каель"

53
0
В повній версії книги "Новорічний подарунок" від автора Кілі Каель, яка відноситься до жанру "Любовне фентезі 🧝‍♀️💘🗡️", можна безкоштовно читати на порталі українських книг. Наш сайт ekniga.club надає можливість читати повні версії книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно. Ви можете завантажити книги у форматах PDF, EPUB, FB2 на свій гаджет.
На порталі "ekniga.club", що є бібліотекою українських письменників, можна знайти книгу «Новорічний подарунок, Кілі Каель» від автора - Кілі Каель, яку можна читати онлайн безкоштовно на вашому гаджеті. Ця книга є найбільш популярною серед сучасних читачів у жанрі та займає лідируючі позиції в категорії "Любовне фентезі 🧝‍♀️💘🗡️" серед усієї колекції творів (книг).
Поділитися книгою "Новорічний подарунок, Кілі Каель" з друзями в соціальних мережах: 
Коли напередодні зимових свят Іванка отримує від далекої родички у заповіт будинок, то і не здогадується, що цього року святкування стане особливим і незабутнім, адже саме у родовому домі живе дух новорічних свят. От тільки він зовсім не схожий на старого діда з сивою бородою та посохом, і викликає емоції, які змушують серце дівчини завмирати.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 3 4 5 6 7
Перейти на сторінку:
Глава 1

Іванка насилу тягла вулицею невеликого містечка свій багаж на коліщатках і бурчала під ніс. Адже мав її на вокзалі чоловік зустріти, але не зустрів, а таксист до самого будинку везти відмовився, як тільки дізнався точну адресу. І навіть не пояснив у чому річ. А на вулиці, між іншим, зима, сніг йде і ноги в кучугурах застрягають, що вже говорити про ті дрібні коліщатка на сумці. Тому обурювалася дорогою панночка, тягнучи поклажу, голосно і барвисто. Шкода, ніхто її не слухав – містечко ніби заснуло, хоч у вікнах і світило світло, вона точно бачила.

Насправді, це місце було тихе і дуже зручне для спокійного і розміреного життя, яким і жила її далека родичка, що заповідала цей маєток Іванці. Але дівчина до новини про будинок поставилась насторожено, бо наказувала його колишня господиня приїхати якнайшвидше і обов'язково жити в ньому хоча б місяць до того, як той остаточно перейде в її власність. І все б нічого, та тільки на носі були новорічні свята і дівчина вже мала на них плани. На жаль, на її бажання цього разу не зважали.

Фотографію будинку Іванка бачила ще в нотаріуса і приємно здивувалася: великий дім у гірляндах, що світилися, з новорічними прикрасами та червоним дахом посеред засніженої зими радував око і підіймав настрій напередодні Різдва та Нового року. Отже, йдучи вулицею, дівчина вже мала уявлення, що саме шукати.

Насилу, але Іванка впізнала будинок з фотографії і навіть адресу прочитала на табличці, ось тільки гірлянд не було, прикрас – теж, а снігом занесло доріжку. От і довелося дівчині піднапружитись, щоб дістатися дверей і відчинити замок, залишеними нотаріусом ключами.

- Не знав, що ви приїдете так швидко, - раптом пролунав хрипкий, але дзвінкий чоловічий голос за спиною, що змусив дівчину підстрибнути від страху і заверещати. - О, не лякайтесь, Іванко, я грабувати чи нападати на вас не збирався!

- Дуже на це сподіваюся, - зітхнула дівчина, витріщеними очима дивлячись на симпатичного молодого чоловіка без шапки, з блакитними крижаними очима, губами в посмішці і милими ямочками на щоках. – А ви - місцевий сторож? Гід? Маніяк?

Чоловік засміявся і змахнув рукою сніг з каштанового волосся.

- Ні, що ви, лише ваш сусід. Я знав, що племінниця Аделі Ігорівни має бути щонайменше милою, але й припустити не міг, що і почуття гумору виявиться вашою спадковою рисою характеру.

- Це був сарказм. Що ж, сусіде… що ви тут забули?

- Я наглядаю за будинком, - знизав плечима чоловік, так само посміхаючись і явно почуваючи себе комфортно в холодну заметіль. – Можу вам все показати.

- Все показувати необов'язково, - зітхнула трохи роздратована дівчина, оглядаючи симпатичного сусіда з ніг до голови, і зітхнула. - Хоча допомога з пічкою мені не завадить. Дрова у будинку є?

- Звичайно, я заздалегідь приніс, знав, що ви замерзнете, - кивнув усміхнений гість у відповідь.

- Гаразд, заходьте. І майте на увазі, якщо що, я захищатимусь!

- Запевняю, це не знадобиться, я цілком доброзичливий, - посміхнувся чоловік, сяючи білозубою посмішкою. – Тим більше, я в цьому домі живу...

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 3 4 5 6 7
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Новорічний подарунок, Кілі Каель», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Новорічний подарунок, Кілі Каель"