Читати книгу - "Його Сніжинка, Горобчик-Кім"

Світозар, чому ти знову приїхав майже о дванадцятій?! – гарчала мама. -Так, а який сенс приходити на ті дурні оглядини, якщо серед всіх дівчат моєї немає. - Можливо тобі хоча б хтось просто сподобається. - Мама для просто я і без твоєї допомоги знайду. Тим паче що обирати особливо ні з кого. Ми майже не покидаємо свої землі. - І ти знаєш краще мене чому. – гиркає мама. - Знаю, але від цього не легше. – гарчу я. Адже з всіх членів зграї нас таких перевертнів лише двоє. Ми не приймаємо подобу вовка повністю. Ми щось гібридне між людиною і вовком. Так буває досить рідко.  Сніжана: Ура тобі вже вісімнадцять і ти нарешті поїдеш з будинку. Ура!!! – кричали мені брати стрибаючи  на моєму ліжку. -Ану геть клопи малі я з’їжджати не збираюся. Я ще поживу тут і буду псувати вам життя.