Читати книгу - "Відверто про Клавдію"

class="p1">— Дечим ви таки можете зарадити, Марто. Коли побачитесь із Клавдією в жіночій в’язниці, ви можете поставити їй кілька ключових запитань стосовно всієї цієї справи.

— Так… так, звісно. Лише хвилинку, я візьму олівець.

Стекмен повільно продиктував їй список запитань, призначених прояснити й обґрунтувати знання Клавдії щодо подробиць злочину.

2

Наступного дня, сидячи поряд із Клавдією на попередньому слуханні в муніципальному суді, Лью Дай помітив збентежений вираз її обличчя, коли час від часу вона із сором’язливою усмішкою роззиралася в людній залі. Очевидно було, що жінка не здатна слідкувати за тим, що відбувається.

Дай відчув, що нова клієнтка завдасть йому проблем.

Вона мала неймовірну здатність морочити людям голови. Адвокат виявив, що для розуміння того, куди хилить Клавдія, треба вислухати її, відійти — а потім ретельно проаналізувати те, що вона сказала. З нею він змушений був робити більше нотаток, ніж зазвичай, адже доводилося знову й знову переглядати їх, щоб знайти якийсь сенс у тих розповідях.

Дай заявив, що Клавдія не визнає себе винною, а також подав клопотання про вилучення її 158-сторінкового зізнання Говарду Чемпу на підставі того, що воно було отримане під тиском і що, як людина психічно хвора, вона не компетентна відмовлятись від своїх конституційних прав. Судовий слідчий підтвердив судді Річарду Ферреллу, що історія психічної хвороби Клавдії розпочалась у віці чотирнадцяти років, що зараз вона перебуває на медикаментозному лікуванні й наразі кваліфікується Департаментом психічного здоров’я Огайо як стовідсотково недієздатна.

Генеральна прокуратура на доводи Дая заперечила твердженням Чемпа, що Клавдія поводилась цілком раціонально, коли описувала подробиці вбивств у Маккена, які ніколи не потрапляли до преси, подробиці, які міг знати лише той, хто був на місці вбивства. Вона добровільно, наполягав Чемп, свідомо й без примусу підписала зізнання, що брала участь у жорстокому потрійному вбивстві.

Прокурори повідомили суддю Феррелла, що наступного вівторка мають намір надати докази суду присяжних.

Суддя Феррелл прийняв на розгляд клопотання Дая й призначив заставу за Клавдію в розмірі 150 тисяч доларів за кожну з жертв — разом 450 тисяч.

Коли Клавдію виводили із зали суду, вона знову весело розсміялася й помахала скутими руками. Її гарний настрій збентежив репортерів і телевізійних коментаторів, тому згодом вони засипали помічників шерифа запитаннями.

Попри те, що Говард Чемп їздив до неї додому, привіз її на допит і ніч протримав під охороною в мотелі, Чемп розповів пресі, що о дев’ятій годині минулого вечора Клавдія увійшла до Департаменту шерифа й здалася детективам сама.

3

Коли детектив Тоні Річ дізнався, що Клавдія Яско заявила на Діно Константіна Політіса як на співучасника вбивств у Маккена і що тепер шериф Беркемер хоче затримати його, він засмутився. Він докладно допитав Політіса стосовно цих вбивств лише два тижні тому.

Політіс був відомим крутим хлопцем із західної частини міста, і Річ знав, що в минулому він частенько відвідував клуб «Ельдорадо Мікі» і навіть мав кілька сутичок із Маккеном. Тоді він вирішив, що тридцятиоднорічний ґевал — добрий підозрюваний, і заарештував його за збройне пограбування за обтяжувальних обставин. Тепер Річ був розчарований, оскільки Політіса двічі заарештовували й двічі звільняли за останні два тижні.

Він вирішив детальніше ознайомитися з подробицями.

24 лютого, за неповні два тижні після вбивств у Маккена, офіцер Ґ. Ґолдзберрі заарештував Діно о 3:20 ночі в супермаркеті «Кроґера» на Вест-Броуд-стрит, 515. Продавець, Даґлас Стормент, помітив нервозність Діно біля каси. Коли Політіс, сплативши за банку часникового порошку, потягнувся по решту, з відкритого рукава його джинсової куртки випала на прилавок ягняча відбивна. Тоді, заметушившись, Політіс дістав з іншого рукава другу відбивну й запропонував сплатити за них. Оскільки в правилах «Кроґера» було заявляти про кожен випадок магазинної крадіжки, Стормент зателефонував до Департаменту шерифа.

Ґолдзберрі повідомив у звіті, що на час його прибуття в супермаркет Політіса відвели до офісу охорони на другому поверсі. Доки Політіс совався на стільці, Ґолдзберрі зауважив, що на підлозі за ногою підозрюваного лежить маленький пістолет. Встаючи, той делікатно штовхнув пістолет під стіл.

Оскільки Ґолдзберрі ніяк не міг довести, що зброя належить Політісу, він заарештував його за крадіжку ягнячих відбивних. Після того як на підозрюваного надягли наручники й посадили до поліційного авто, Ґолдзберрі повернувся до крамниці й конфіскував пістолет — синю 25-каліберну напівавтоматичну «Беретту», заряджену пістолетною обоймою, у якій було дев’ять куль.

Політіс зумів переконати суддю, що він відповідальний громадянин і має власну сайдингову справу, вантажівку й інструменти. Оскільки обвинуваченням було лише «адміністративне порушення першого ступеня», йому наказали з’явитися до суду 6 березня й звільнили під внесену ним заставу.

28 лютого, чотири дні по тому, Політіс прийшов до Детективного бюро округу Франклін, щоб повідомити, що його 25-каліберну «Беретту» вкрали. Так він визнав себе власником «Беретти», і цього вистачило Річу, щоб змінити обвинувачення в крадіжці ягнячих відбивних з адміністративного правопорушення на «пограбування за обтяжувальних обставин з носінням прихованої зброї». Він заарештував Політіса на місці.

Не лише крадіжка відбивних змусила Річа допитати Політіса щодо потрійних убивств. У 1969 році Політіс застрелив людину в барі в західному Колумбусі й був притягнутий до суду за вбивство другого ступеня. Вердиктом присяжних був «самозахист», тож його виправдали.

Розпитуючи Політіса про пістолет, який той мав при собі, коли вкрав відбивні, Річ порушив тему потрійного вбивства, як робив з усіма допитуваними. Політіс визнав, що багато років був знайомий з Мікі Маккеном, що сварився з ним і що тричі мав побачення з танцівницею ґоу-ґоу Крістін Гердман.

Тоді Річ і побачив у Політісі підозрюваного, ще за два тижні до того, як Клавдія Яско зізналася й виказала його. Тепер Річ ледве приховував роздратування. Тиждень тому, 8 березня, суддя Муніципального суду відкинув обвинувачення у «збройному пограбуванні», оскільки серед свідків обвинувачення фактично не було жодної цивільної особи, яка засвідчила б, що Політіс мав при собі зброю, коли крав дві ягнячі відбивні.

Наказом шерифа Беркемера було знайти Діно Політіса й привезти його, але обережно — найпевніше він озброєний і небезпечний.

Розділ третій

1

Коли за тиждень після арешту Клавдії Марта Яско відвідала жіночу виправну установу, вона зауважила, що зовні ця будівля має звичайний вигляд — якщо не зважати на огорожу з колючого дроту.

Однак умови для відвідувань тут були жахливі. Уздовж лівої стіни коридору чотири металеві кабінки з вузькими карнизами й телефонами були схожі на відкриті телефонні будки. Крізь прямокутний розріз шестидюймового віконця на рівні її очей Марта могла лише частково бачити доньчине обличчя, коли тій дозволили увійти до кабінки, замкнувши двері з протилежного боку. Обом треба було стояти, щоб дивитись одна одній у вічі, і спілкуватися телефоном.

Незабаром після приїзду Марти Донна Зеґ, рудоволоса наглядачка, привела усміхнену Клавдію в зону відвідувань, завела до кабінки й замкнула за нею ґрати.

— Ти чому засмучена, мамо? Нема про що турбуватися. Це найфантастичніша можливість, яка в мене була. Ти ніколи не вірила, що я стану справжньою акторкою, а тепер сама бачиш, що в мене головна роль.

— Про що ти кажеш?

— Хіба не розумієш,