Читати книгу - "Відродження-1, Кулик Степан"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Нічого собі! З одного удару! Смугастого! У нього, начебто, 175 очок життя? Що ж це за диво в мене таке в руках? Вдивляюсь і читаю:
Моргенштерн «Ранкова зірка». Модифікована зброя. Ураження — 70-250ХП. Можливість завдання критичного удару — 17%. «+1» до Витривалості. Ціна — 5 золотих кредитів»
Модифіковане? Ну так… Модифікатор зник. Мабуть, я мимоволі натиснув на нього, коли відштовхувався від щура, ось він і спрацював. Трясця… Плакали мої 2 золоті. А з іншого боку — у мене тепер така зброя, що я щурів можу штабелями укладати! А не ховатися від кожної тварюки. Ну ж бо…
Виходжу з-за рогу і голосно кричу:
— Е-гей! А ну, всі сюди! Стояти-боятися!
Щурі зриваються в мій бік, заважаючи один одному. Страшнувато, але я готовий.
Бац! Бац! Бац! Щурі відлітають ліворуч і праворуч і більше не ворушаться. Навіть смугастому вистачило одного удару. Хвилина, якщо не менше, і поряд зі мною більше немає жодного живого щура. Збожеволіти!
У темпі копаю тільця, щоб зібрати нагороду. Потім зазираю в логи.
«Отриманий досвід — 630»
«Отримано нагороду — 5 мідних монет. 1 щуряча тушка»
«Отримано нагороду – 1 мідна монета. 1 тушка»
«Отримана нагорода — 1 тушка»
…
«Отримано нагороду — 2 мідні монети. 1 тушка»
«Отримана нагорода — 1 тушка»
…
«Отримана нагорода — 1 тушка»
«Отримано нагороду – 5 мідних монет. Мідний перстень «Сила +1». 1 тушка»
«Отримана нагорода — 1 щуряча тушка»
Перстень? Дістаю, надягаю на палець і відчуваю, що моргенштерн стає набагато легшим.
Чудово. А що там із досвідом?
Досвід: 935/1000. До наступного рівня «65» пунктів
Життєва енергія — 175/200
Непогано. Ще кілька щурів, і матиму другий рівень. А це, судячи з книг, додаткові бонуси.
Задоволено потягуюсь, і тут погляд падає на те, навколо чого весь час юрмилися щурі.
Від побаченого мимоволі здригаюсь і машинально роблю крок назад. На підлозі майже повністю погризені останки… Хантера! Цей, витягнутий, як м'яч для регбі, череп ні з яким іншим не сплутати. Якщо бачив прибульців хоч раз.
Що інопланетянин робив у підвалі напівзруйнованої будівлі в одній із міських околиць? Вони ж у таку глушину, як наше місто, навіть не прилітають! Та й як його можна було вбити? Хантери йдуть у повний зріст на кулеметний вогонь і хоч би хни. Кажуть, що інопланетяни виживали навіть за прямого влучення кумулятивного снаряда! А тут якісь щурі.
Підходжу ближче... Нахиляюсь.
Від скафандра залишилися жалюгідні клаптики... Трясця! Оце зубки у щурів. Тканина скафандра не горить і не піддається впливу кислот, а її погризли як Тузик грілку. Але, дещо все ж таки залишилося. Поруч із тілом на підлозі валяється бластер. Судячи з індикатора, в ньому залишилося не більше двох-трьох зарядів. Піднімаю…
«Легкий бластер. Далекобійна зброя. Ушкодження імпульсом плазми — 1450 ХП. Ціна продажу — 275 золотих кредитів. Заряд батареї 3/200»
Не забув, так. Ні, я ніколи не тримав його в руках. Але коли мені було років п'ять-шість, люди ще вірили у можливість вигнати прибульців, і навіть Опір існував. Тоді всіх дітей навчали володінню зброєю та розповідали про озброєння ворога. Здебільшого, звісно, на картинках та макетах. Скільки років минуло. А побачив — і все згадав.
Друга вціліла річ — поясок із сріблястого сплаву. Про таке нічого не чув. Цікаво.
«Генератор малого силового поля. Блокує 5000 одиниць ураження. Заряд — «0/500». Ціна продажу — 650 золотих кредитів. З повним блоком живлення — 800 з.к.»
На ціну навіть уваги не звернув. Не вміщуються в голові такі цифри, тому і не фіксується інформація свідомістю. Як відстань до Місяця. Яка різниця триста з чимось там тисяч кілометрів чи чотириста? Що мені ці знання дадуть?
А ось щодо блоку уражень — цікаво. Значить, не вигадка.
Тепер зрозуміло, чому Хантери не боялися кулеметів, і ще — як його змогли вбити. Генератор розрядився. Шкода… Шкода, звичайно, але навіть розряджений девайс має неймовірну ціну. Поки не знаю як, але думаю, спосіб продати його знайдеться. Я зараз знаю тих, хто буде готовий віддати за нього власну нирку або частину печінки. Адже Опір не весь загинув. Де-не-де ще тліє жар під шаром попелу. Інше питання, чи варто з ним зв'язуватися? Швидше за все, мені розкажуть про обов'язок землянина і про те, що кожен гомо сапієнс зобов'язаний безоплатно, тобто задарма, допомагати боротьбі із загарбниками.
Гаразд, розберемося. Я ж не прямо зараз побіжу до них. Проте питання залишилися. Якого дідька цей прибулець поліз у підвал нашого будинку і хто його вбив?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Відродження-1, Кулик Степан», після закриття браузера.