Читати книгу - "Шлях крізь Хаос, Катя Губська"

— Ми прийшли по надію, не по згубу, — додала Кассандра. — Але без тебе, володарю, ми не пройдемо далі.

Аїд замовк. У темряві завихрилися тіні, і здавалось, що сам час зупинився. Нарешті він заговорив:

— Я бачу у вас силу… і біль. Ви втратили вже багато. І втратите ще більше. Але я бачу також правду у ваших словах. Арес повинен бути зупинений.

Він підійшов ближче до Діани, а потім завагався. Його погляд затримався на її обличчі, ніби він намагався побачити в ній щось більше.

— Ти... не проста смертна, — сказав Аїд, його голос звучав дещо здивовано. — Ти не просто воїтелька. Ти носиш в собі божественний вогонь. Ти не з тих, кого можна знайти в земному світі. І твої вчинки вказують на те, що у твоїх венах тече кров не лише людей.

Діана здивовано подивилася на нього, але не промовила жодного слова.

— Ти народжена не тільки для битви, — продовжив Аїд, його погляд став ще більш проникливим. — Ти — втілення сили, якої вистачить для того, щоб змінити хід цієї війни. Можливо, ти навіть не усвідомлюєш, хто ти насправді. Але незабаром це стане ясним для тебе. З часом... ти зрозумієш.

Діана мовчала, намагаючись осмислити його слова. Тільки тоді вона зрозуміла, що Аїд натякає на щось більше. І хоча її серце билося швидше від цих незрозумілих слів, вона не запитала про це прямо.

Аїд підняв руку і жестом відпустив Цербера, звір знову відійшов, залишаючи шлях вільним.

— Спис зберігається у Храмі Пам’яті на Рівнинах Забутих. Щоб до нього дістатися, вам доведеться пройти крізь власні спогади. І ті, що ви воліли забути, і ті, що змушують вас йти далі.

— Ми готові, — твердо сказала Діана, хоча її серце все ще швидко билося від слів Аїда.

Аїд наблизився і простягнув їй чорний оберіг — зі срібним знаком троянди в центрі.

— Це захистить вас у перші миті переходу. Але далі — ви самі. Пам’ятайте, навіть у найглибшій темряві живе іскра світла. Іноді вона схована в сльозі, іноді — в мечі.

Потім він розгорнув темний портал — хвиля теплого вітру вирвалася звідти, ніби нагадування про ще один світ, де живуть спогади.

— Ідіть. Ваша доля чекає.

Герої перезирнулися. Тиша була довгою, але сповненою рішучості.

— Дякую тобі, володарю Підземного світу, — прошепотіла Кассандра.

Діана першою зробила крок у портал. За нею — Телемон і Кассандра.

І тіні знову огорнули Аїда, але на його обличчі з’явився ледь помітний знак — посмішка надії, яку він давно втратив.