Читати книгу - "Стів Джобс"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Раніше того ж року Джобс сподівався знайти покупця на Pixar, що дало би йому можливість принаймні повернути ті 50 мільйонів доларів, які він уклав у компанію. До кінця дня ті акції, які він утримав для себе — 80 %, — вартували аж у двадцять разів більше й становили неймовірних 1,2 мільярда доларів. Це було приблизно в п’ять разів більше, ніж те, що він заробив, коли компанія Apple перетворилася на ВАТ у 1980 році. Але Джобс сказав Джону Маркофу із New York Times, що гроші для нього мало що значили.
— Я не планую купити собі яхту в майбутньому, — сказав він. — Я ніколи не робив цього заради грошей.
Успішна первинна публічна пропозиція означала, що Pixar більше не має залежати від Disney у питаннях фінансування своїх фільмів. Це було саме тим важелем управління, про який мріяв Джобс.
— Оскільки ми тепер самі були здатні фінансувати половину вартості своїх фільмів, я міг вимагати половину прибутків, — розповідав він. — А також — і саме це було найважливішим — я хотів, щоби продукт виходив у визнаному співавторстві. Наші мультфільми мали вважатися настільки ж піксарівськими, наскільки диснеївськими.
Джобс полетів на зустріч із Айзнером, якого приголомшила зухвалість Стіва. У них була угода на створення трьох мультфільмів, а Pixar зробила лише один. У кожної сторони була своя атомна зброя. Після гострої сварки з Айзнером Катценберґ покинув Disney і став одним із співзасновників (разом зі Стівеном Спілберґом і Девідом Ґефеном) компанії DreamWorks SKG. Якщо Айзнер не погодиться підписати нову угоду з компанією Pixar, сказав Джобс, тоді Pixar звернеться до іншої студії, як-от Катценберґової, відразу після того, як виконає свою домовленість щодо трьох мультфільмів. У руках в Айзнера була погроза, що Disney зможе, якщо таке станеться, випустити власне продовження «Історії іграшок», використовуючи Вуді, База й усіх інших героїв, яких створив Ласетер.
— Це було все одно, що дозволити, щоби хтось розбещував наших дітей, — пригадував згодом Джобс. — Джон почав плакати, коли уявив собі таку ймовірність.
Тож вони витесали нову домовленість. Айзнер погодився дозволити Pixar укласти половину грошей у підготовку наступних мультфільмів і забирати половину прибутків.
— Він не думав, що в нас вийде багато хітів, тож уважав, що економить собі трохи грошей, — сказав Стів. — Але в підсумку то було просто прекрасно для нас, оскільки Pixar випустила десять блок-бастерів один за одним.
Вони також погодилися щодо співавторства, хоча, щоби визначитися з тим, чоловіки чимало торгувалися.
— Я зайняв позицію, що це — мультфільми компанії Disney, але зрештою я пішов на поступки, — пригадував Айзнер. — Ми почали обговорювати, наскільки великі літери мають бути в слові Disney і наскільки великими вони мають бути в слові Pixar, геть як якісь чотирирічні дітлахи.
Але до початку 1997-го вони вклали угоду про випуск п’яти мультфільмів протягом десяти років і навіть роз’їхалися друзями — принаймні, на той момент воно виглядало саме так.
— Айзнер був розсудливим і чесним щодо мене тоді, — сказав пізніше Джобс. — Але врешті-решт, протягом того десятиліття, я дійшов висновку, що він був темною людиною.
У листі до акціонерів компанії Pixar Стівен пояснив, що право, яке вони вибороли, на рівнозначне співавторство із Disney в усіх мультфільмах, як і в рекламі та іграшках, було найважливішим аспектом угоди. «Ми хочемо, щоби Pixar виросла у бренд, який стане символом такого ж рівня довіри, як і бренд компанії Disney, — писав він. — Але для того, щоби Pixar завоювала цю довіру, покупці мають знати, що Pixar створює мультфільми». Протягом усієї кар’єри Джобса його знали як людину, яка створює прекрасні продукти. Але таким самим визначним було його вміння створювати прекрасні компанії, які відзначалися цінними брендами. І він створив дві найкращі такі компанії своєї доби: Apple і Pixar.
РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ
ДРУГЕ ПРИШЕСТЯ
Що за звір страшний, чий час настав
Стів Джобс, 1996 рік
Стів Джобс, 1996 рік
Усе валиться
Коли Джобс у 1988-му відкрив світу комп'ютер компанії Next, це було рівноцінно вибуху. Та варто було машині потрапити в продаж, захоплення розвіялося. Джобсова здатність зачудовувати, страшити, піаритися почала зраджувати йому. У пресі з'являлися статті про проблеми в компанії. «Комп’ютери Next несумісні з іншими, тоді як виробництво рухається в напрямку створення змінних систем, — писав Барт Ціґлер з інформагенства Associated Press. Бо не так багато існуючого програмного забезпечення може працювати на машинах NeXT. Це не приваблєю користувачів».
У Next спробували позиціонувати компанію як лідера в новій категорії — персональних робочих станцій, розрахованих на людей, які хотіли мати машину з потужністю робочої станції, але водночас із простотою персонального комп’ютера. Та, на жаль, потенційні користувачі вже знайшли іншого виробника. Ним стала швидко розростаюча компанія Sun Microsystems. Доходи NeXT у 1990-му становили 28 мільйонів доларів, a Sun Microsystems сягнули 2,5 мільярда. IBM розірвав угоду про ліцензування програмного забезпечення компанії NeXT, тож Джобс переступив через себе: незважаючи на своє глибоке переконання, що техніка має бути інтегрально пов’язана з програмним забезпеченням, у січні 1992 року він таки погодився ліцензувати операційну систему NeXTSTEP, котра працювала б і на інших комп’ютерах. Несподіваним захисником Джобса виступив Жан-Луї Ґассе, котрий колись зайняв його посаду в Apple. Зрештою Ґассе звідти теж «попросили». Він написав хвалебну статтю про креативність продукції NeXT. «Можливо, NeXT і не стане другою Apple, — наполягав Ґассе, — Але Стів залишається Стівом». Кілька днів по тому хтось постукав у двері. Дружина піднялася на другий поверх сказати Ґассе, що прийшов Джобс. Стів хотів подякувати Жану-Луї за статтю і запросити його на захід, який він проведе спільно з Енді Ґроувом з Intel і оголосить, що NeXTSTEP базуватиметься на платформі IBM/Intel.
— Я сидів поруч зі Стівовим батьком — навдивовижу гідним чоловіком, — пригадує Ґассе. — Він виховав складного сина, але все одно був щасливим бачити його на сцені разом із Енді Ґроувом.
Наступного року Джобс зробив логічно неминучий крок: він перестав працювати над обладнанням. Це було болюче рішення, як і тоді, коли він відмовився від виробництва комп’ютерної техніки в компанії Pixar. Йому були небайдужі всі аспекти продукції, а надто обладнання — його особливої пристрасті. Джобс наче заряджався енергією від споглядання чудового дизайну,
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Стів Джобс», після закриття браузера.