Читати книгу - "Я обираю бути твоєю, Ольга Островська"

− Знаю, крихітко, − хмикає смаглявий брюнет у чорному одязі, блиснувши на мене темно-вишневими очима. − Мені дуже важко було до тебе дістатися. Він добре береже своє… але не досить. Спи, бо голова болітиме.

З цими словами він раптом одним спритним рухом вистрибує на поручні тераси. І перш ніж я встигаю зробити зляканий вдих, робить крок у прірву, стрибаючи вниз разом зі мною.