Зайшовши до маленької кімнати, Артур приліг поруч зі Златою. У напівтемряві він розглядав її обличчя, котре здавалось ще більше блідим, припухла губа, шрами..., Погладив її волосся. Від дотику дівчина сіпнулась.
— Тш-ш-ш.. Все добре, — прошепотів він їй.
Злата підсунулася до нього ближче, він вмостив її до себе на груди.
— Добраніч, Сонечку. Солодких тобі снів… — обійнявши свій скарб, Артур теж вирішив трохи відпочити.
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Межі пристойності, Лана Вернік», після закриття браузера.
Подібні книжки до книжки «Межі пристойності, Лана Вернік» жанру - Сучасна проза 📚📝🏙️:
