Читати книжки он-лайн » Езотерика 🔮🕯️🧘‍♀️ » Житія Святих - Квітень, Данило Туптало

Читати книгу - "Житія Святих - Квітень, Данило Туптало"

183
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 103 104 105 ... 111
Перейти на сторінку:
Також і монастирі будував і подавав милостині великі, і годував жебраків, і убогих, й одягав нагих, і сумних утішав, і спочинок давав подорожнім, і був для всіх отцем милостивим, і доброчинником великим, і пастирем бадьорим, який про всіх мав належну опіку, не лише про спасення душ, а й про тілесні потреби думаючи. Безліч разів багато збіжжя лодіями з Вологди до Пермі привозячи, роздавав задарма людям убогим і годував їх у дні голоду. Коли ж усю Пермську землю привів до Бога, і все добре влаштував, й управив благочинно святою Церквою, і випас словесне стадо, — наблизився до кончини своєї угодник Божий єпископ Пермський Стефан святий: вже-бо досягнув старости глибокої, і знемагав тілом від багатолітньої праці, піднятої за спасення стількох душ людських. Потреба ж йому була знову йти до Москви до митрополита Кипріяна задля якихось справ церковних. Скликав своє стадо, повчив їх досить із Божественого Письма, аби перебували у вірі і любові нелицемірно між собою. Додав і таке: «Близький час кончини моєї, коли переставлений маю бути від вас, як же явив мені Господь наш Ісус Христос, Йому ж вас вручаю». Тоді, помолившись, вирушив у дорогу, досягнув стольного града Москви, впав у хворобу і, декілька днів похворівши, переставився до Господа, Його ж змолоду полюбив. Була ж кончина його за великого князя Василія, сина великого князя Димитрія, що переміг Мамаєву силу, і за Кипріяна-митрополита. І зібралися на похорон святого князі, і бояри, і священні чини, і багато людей. І відпровадили тіло його з честю в монастир святительський, де нині двір царський. І поклали в церкві кам'яній з лівого боку. Так преподобний отець наш Стефан, єпископ і просвітитель землі Пермської, життя свого богоугодного і багатьом вельми корисного плин закінчив, залишив людям пастви своєї плач великий, ангелам же Божим зробив радість велику через навернення стількох багатьох грішників, через що і його праведна і свята душа ангельськими руками радісно була взята й несена з веселістю до Бога, де з ликом святих єрархів стоїть перед престолом благодаті, не лише за землю Пермську, а й за весь світ молиться до Отця, і Сина і Святого Духа, одного у Тройці Бога. Йому ж слава навіки. Амінь.

Місяця квітня на 27-й день

Пам'ять святого священомученика Симеона Єрусалимського, родича Господнього по крові, апостола із сімдесятьох

Цей святий Симеон, названий родичем Господа нашого Ісуса Христа, сином був Клеопи, брата святого Йосифа Обручника, як же про те давні достовірні історіографи церковні грецькі Євсевій, єпископ Кесарії Палестинської, Георгій Кедрин і Никифор Калістов Ксандопул в один голос свідчать. Йосиф-бо, Обручник Пресвятої Богородиці, і Клеопа — рідні брати, одного батька й матері були. Йосиф — брат старший, а Клеопа — молодший. Той Клеопа після повернення Йосифа з Єгипту взяв у брата свого Йосифа доньку Марію в подружжя і народив з нею цього святого Симеона, який, віку дійшовши, і чуда Господа нашого Ісуса Христа бачивши, повірив у Нього. Після вільних Господніх страстей, і воскресення, і на небо Вознесення, зарахований був до лику святих сімдесятьох апостолів, і трудився, як же й инші апостоли, у благовісті Христовім, проходячи гради і краї, навчаючи і роблячи чуда, просвітлюючи народи світлом святої віри, пітьму ж ідолобісся винищуючи. Тим часом святий Яків, брат Божий, син святого Йосифа Обручника, утримуючи престол святительства єрусалимського, першим був там єпископом, його ж, коли про Христа свідчив, невірні юдеї, з ґанку храму скинувши і в голову палицею вдаривши, убили. Після убивства того відбулося скоро зруйнування Єрусалиму від Тита Веспіянова, яке сам Господь провістив. Після зруйнування ж, коли зібралися ті, що залишилися живими, учні Господні, разом з ними й ті, що по крові родичами були Христа Господа, цього святого Симеона, сина Клеопового, внука і братанича Йосифового, родича ж Господнього, замість святого Якова, брата Божого, поставили другим єпископом Єрусалиму, який почали знову населяти люди, які залишилися. Святий же Симеон, церква Святого Духа, прикрашав собою престол Єрусалимський, заблукалих приводячи до Христа Бога. Тоді, після багатьох років, за царювання Траяна, наклеп на нього зробили заздрісні єретики до Аттика, антипата римського, через дві речі: що з дому Давидового і що християнин. Бо в ті часи гоніння було від царів римських на рід Давидовий і на тих, що вірили в Христа. І шукали їх ретельно всюди, якщо знаходили когось із роду Давидового — страчували, щоб ані сліду царського роду серед юдеїв не залишилося, але щоб вічно римські царі Юдейською землею володіли. Також і тих, що в Христа вірили, мучили й убивали, щоб лише богів язичницьких вшановували у всій вселенній. Тому Симеона святого як того, що з роду Давидового, і як того, хто вірив у Христа і був Його родичем, взяли нечестиві за велінням Аттика Антипата. Старий вже був Симеон святий, більше ста літ мав, і після багатьох мук на хресті (як же і Христос Господь) прибитий був — передав душу свою в руки Божі.

Пролог місяця вересня у 18-ий день про цього святого Симеона пише так. Він був сином Йосифа Обручника, братом Якова, брата Божого. Але правдивіше, що не Йосифа він син, але Клеопи — брата Йосифового, а Йосифу братанок, тобто син брата, як же у вищеназваних давніх історіографів церковних грецьких зрозуміло сказано, звідки видно й те, що Симеон цей Якову, братові Божому, а Йосифовому синові, не був рідним братом, але стриєчним.

Знову Пролог у 4-ий день січня про собор святих сімдесяти апостолів Слово під іменем святого Арротея, єпископа Турського, розміщуючи, пише про цього святого Симеона так: «Клеопа — батько Симеонів, а Симеон — син Клеопи, Господній же не братанок, але родич, наче брат стриєчний».

А цього місяця у 8-ий день Пролог написав так: «Подвійно звання блаженний здобув: Симоном-бо і Симеоном називається». Але инший був Симон, а инший — Симеон, Симон був Йосифовим сином, рідним братом Якова, брата Божого, а Симеон, як же мовиться,— син Клеопи, брат стриечний Якова, і тому родич Господній, до сімдесятьох апостолів зарахований. Симон же, Йосифів син, зовсім не перебував серед апостолів. Є відомо від святого євангелиста Йоана у главі 7-ій, що навіть брати Христові не вірили в Нього. Про братів тих святий Теофілакт розповідає, що явно були дітьми Йосифовими, їх же євангелист святий Матей у главі 13-ій поіменно згадує: Яків, Йосип, і Симон, і Юда. Але і це явним є, що пізніше повірили в Нього,

1 ... 103 104 105 ... 111
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Житія Святих - Квітень, Данило Туптало», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Житія Святих - Квітень, Данило Туптало"