Читати книгу - "Імператор, Кирило Легович"

98
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 103 104 105 ... 149
Перейти на сторінку:

-Їй Богу, як ми це проґавили? – поспіхом мовив Ван Дзі, намагаючись виправдати свою некомпетентність. 

-Як проґавили? Як? Ви перша людина в армії, і дозволяєте собі робити помилки? – не стримуючи емоцій кричала Марія. 

-Пані Маріє, цей план лишень один із інших. Ми вже як два дні працюємо над цим. І ні ми, ні «Міллі» (штучний інтелект, оперативна система якого розроблена для військових задач) не може створити ідеального варіанту. Це космос, не поле з територією в пару гектарів, а площа в мільйони квадратних кілометрів. Важко спрогнозувати яким шляхом вони підуть остаточно. Ми бачимо їх на радарах, «Міллі» прораховує даний рух, але вони можуть піти  в інший бік і таких «інших боків» до тисячі варіантів, - відповів координатор Генерального Штабу Іслям де Ґю. 

-І не забувайте, що замість вас повинен був сидіти пан Ромул. Та бачте, цей тягар впав на ваші плечі. Він свою війну пройшов, тепер най звідти допомагає нам, - схиливши голову закінчив Лейвер. 

-Амінь! – прозвучало з вуст присутніх повільним й схвильованим голосом по всій кімнаті. 

Тишу порушив скрип стільця, з якого вставала Марія: 

-До опівночі план повинен бути у мене на робочому столі! Продемонструйте й альтернативи й різні варіації ходу бойових дій. Не розслабляйтеся, панове! Від нас з вами залежить не тільки добробут людства, а й наші душі, що скоро можуть мертвими літати по системі! 

-Зробимо все, аби утворити ідеальний варіант! – відповів Ван Дзі, встаючи з крісла. 

Марія збиралася виходити з кабінету, як її ноги зупинилися на порозі дверей. Вона стала впритул до дверей і не робила жодних рухів. Дівчино почало труси, а з очей литися сльози. Лейвер помітив тремтіння її плечів, але нічого так і не наважився сказати. Присутні за столом одно споглядали з під лоба на Імператрицю в очікуванні нових настанов, але така довга пауза все більше напружувала оточення. 

Марія вдихнула закладеним носом, кліпнула пару раз і продерши горло гучно, не зводячи очей з дверей, промовила: 

-Пані Фахріє, я чекатиму вас зараз у своєму кабінеті! 

-Одразу закінчивши нараду з колегами я пройду до вас! – відповіла жіночка, побачивши як на останніх словах, поспішним кроком, Імператриця вийшла з кімнати. 

-І ворогу такого не побажаєш, - ковтнувши ковток води промовив Джо Хімкін, що сидів вже в очікуванні продовження наради. 

 

1 ... 103 104 105 ... 149
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Імператор, Кирило Легович», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Імператор, Кирило Легович"