Читати книгу - "Сірано де Бержерак"

Сірано

(розгублено)

Пішов! Ах, боже мій! Той Крістіан робить З дрібниці кожної навик важливі справи!

Роксана

(швидко)

А, знаю! Віри він не йме мені, лукавий, Нещирі, думає, сказала я слова?

Сірано

(бере її за руку)

Сказали ж правду ви?

Роксана

Так, правда це жива! Коли б він… більш не міг… пишатися красою…

Сірано

(усміхаючись сумнів)

Вам тяжко слово те сказать передо мною?

Чути постріли.

Стрільба!

Роксана

Коли б він… Так… Коли б негарним став…

Сірано

Потворним?

Роксана

Так.

Сірано

Смішним?

Роксана

Для мене б він не мав Смішного вигляду!

Сірано

І ви б його любили?

Роксана

Іще б милішим став тоді для мене милий!

Сірано

(тратить голову – набік)

О боже! Може, це мойого щастя мить!

(До Роксани.)

Роксано!

Ле Бре

(швидко підходить, кличе його стиха)

Сірано!

Сірано

(обертаючись)

Що, капітане?

Ле Бре

Цить!

(Щось шепче йому.)

Сірано

(випускаючи руку Роксани, скрикує)

Ах!

Роксана

Що там сталося?

Сірано

(сам собі, остовпілий)

Кінець!

Знову постріли.

Роксана