Читати книгу - "Імператор, Кирило Легович"

Розділ п’ятдесят п’ятий 

 

Розділ п’ятдесят п’ятий 

 

Коли я виходив  з палати, то бачив як батько проводжає мою спину своїм поглядом, у яких палав розпач. Я з ним працював усе життя, ми були рідними. Інколи в голові проходила думка, що ми на фоні всієї діяльності виглядаємо як батько й син. Мені хотілося, аби Ґранд був справжнім батьком. Господь почув мене, і відкрив правду. Чи радий я - досі не знаю. Думки палають від люті, але у той же час певне співчуття до старого, що поклав все своє життя заради Союзу. Можливо, він і виправляв свої помилки з минулого, щоб воскреснути у нові подобі? 

                     Ейшер Криптор. Відповідь  з особистого інтерв’ю  

 

Він вже не був таким жвавим та енергійним. Після операції йому важко встати підійти до дверей чи зробити буденні справи. Він міцно тримав свою палицю, повільними кроками крокуючи до кабінету Імператриці. Охоронець, який тримав чоловіка за руку, щоб той не впав, поступово відпускав колишнього високопосадовця зі своєї опри, аби вже самому дійти до столу Марії. 

Дівчина жахнулася побачивши його: схудлий, в’ялий, наче овоч, чоловік тримався за ту палицю як за останню надію.  

-Імператриц-це! – тихим голосом мовив Ейшер, намагаючись стати на коліна перед новим правителем. 

-Пане Ллойде, зупиніться! – наказним голосом підбігаючи до нього промовила Марія. 

-Коли я почув… почув зречення, то мені стало дуже погано, - знесилено звертався до дівчини Ґранд, сідаючи на стілець. – А коли…, коли почув про теракт…  

-Наскільки я знаю, у тебе саме нещодавно пройшла операція. Пробач, що я потурбувала, але зараз ти мені потрібен тут, біля мене. 

-Я саме лежав ще в медичному сні, як почув розмову про те, що мене чекає Імператриця, одразу встав на ноги, хоч невдало. 

-Будеш мешкати тепер в Офісі.  

-Ситуація складна, чи не правда? Дідьковий прилад в моїй голові! Через нього я не можу нормально функціонувати. Реабілітація триватиме ще два дні, але якщо це питання порятунку Союзу, то хоч буду на крок від смерті, та допомагатиму вам.  

-А хто ж в цьому сумнівається? Від цього і твоя шкура залежить. 

-Що правда, то правда… 

-Оскільки ти у нас розпочав процедуру озброєння та формування нової армії, то твоєю задачею буде контролювати цей процес. У деяких випадках можеш вносити свої пропозиції. Аби не було лишніх розмов, то ти тепер у нас був агентом Ллойдом, а зараз за надану надважливу інформацію, тебе переведено до Галактичної розвідки у департамент озброєння. На таємних засіданнях тебе не буде, але деякими моментами я ділитимусь. Мені важлива твоя думка. 

-Ви повертаєте колишнього зрадника на керівну посаду? Хм, весело у вас… 

-Ти не радий? 

-Якби зараз не у такому стані й не у вирії громадянської війни, то б не радувався. Але так… 

-Я в тобі не сумнівалась, пане Ллойде! Якщо виконаєте успішно всі доручення, то я не виключаю ймовірності, що колись новим Прем’єром станеш ти. Або ж заслужено поїдеш відпочивати на Марс. 

-Якась фантастика, хе! 

-Можете бути вільними! Ваша кімната, на скільки я знаю, готова. Через п’ять годин відбудеться нарада. Ви там також присутні.  

-Скільки їх? – важко сідаючи в крісло запитав Ґранд. 

-Кого? 

-Кораблів «Ордену»? 

-До тисячі. Це загалом. На шляху до семисот бортів різного класу й потужності. 65% це тільки ближньобійні судна. 

-Ситуація з захопленими станціями? 

-Вони захоплюють тільки ті, що на їхньому шляху. Зі 130 станцій у Четвертому секторі, не підвладні лише 15. Не виключається ймовірність розширення окупаційної зони на інші станції. 

-Четвертий сектор це  3 мільйони душ, що розкидані на сотні тисяч кілометрів. 

-При загальній чисельності Землі у 12 мільярдів, Марсу у 4, а інших земель до 500 мільйонів, то для економіки це не суттєві втрати. 

-З торгівлею як справи? 

-Відповідно контракти на постачання продукції виконуються до кінця їх дії, однак указом Лейвера було введено заборону на підпис нових товарних угод з компаніями та окупованими станціями до кінця введення надзвичайного стану. Шлях повстанців не перетинається з сезонним трафіком перевезень.  

-Треба зберегти за будь-яку ціну ті станції, що не підвладні їм.  

-Додаткові військові загони вже відправленні безпечними маршрутами.  

Ґранд кивнув головою. Він встав з білого крісла на підвісках й обережно попрямував на вихід. Марія бачила його нахилену спину, проводжаючи її співчутливим поглядом. На мить Ейшер  зупинився й повернув свою лису голову до Імператриці: 

-Ти стійкіша, ніж він, але недостатньо досвідчена. Подбай про свій імідж. Народу потрібно знати, що Імператриця, попри трагедії, що стаються,  стоїть і не горбить спину. Покажи свою стійкість людству, аби вони надихнулися нею, - на останок трохи жвавішим голосом промовив чоловік, за яким вже зачинялися двері кабінету.    – Бережіть її! Вона й армія – все, що можуть нас врятувати! – вийшовши до секретарського кабінету голосним голосом зазначив Ґранд, намагаючись втриматися на ногах.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍