Читати книгу - "Як Не вийти заміж за бога, Катаріна Рейніс"

Від останньої думки мене аж на місці підкинуло. Він бог, а я хто? Звичайна смертна! Моє життя для нього, наче мить! Як же бути? У нас майже не залишилося часу…

- Що за дурниці? - засміявся Джо, тим не менш, відсторонюючись. – У нас ще буде достатньо часу, якщо ти знову не влізеш у якусь халепу!

- Ні в що я не влажу! Воно само!.. - образилася. Він так каже, ніби я все це спеціально…

- Ну-ну!.. - реготнув бог води, зникаючи у величезному водяному вирі.

- Джо! - рикнула, тупнувши ногою, але його вже й слід простиг. А наступної миті світ прийшов до руху.

Здійнялася метушня. Храмовник за інерцією впав на землю. На нього одразу ж накинулися гвардійці, скручуючи по руках і ногах. Хтось голосно віддавав накази, матроси бігали палубою…

- Ти як? – гарячково оглядаючи мене з ніг до голови, запитав батько. Бідолашний, він злякався більше, аніж я!

- Все гаразд, - криво посміхнулася. - Встигла ухилитися...

- Чому він напав на тебе? - не вгавав монарх, відразу ж приймаючись за допит. - Що ти йому сказала?

Скривилася. Джо правий, я сама шукаю пригоди на свій зад! Але ж як інакше? Хіба життя від цього не стає… яскравішим?