Читати книгу - "Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
–Я зовсім забула, що ти втратила Ельгорта. – зітхнула Дженніфер. – Вибач.
Ельга притулилася до барельєфа, вітер зітхнув на її чорне волосся, і воно розсипалося по скульптурі, вона уважно подивилася праворуч, змушуючи Дженніфер простежити за її поглядом. Тільки тоді дівчина помітила, що це барельєф не випадкових людей, на ньому зображення сім'ї Ґотлін, вирізаної в камені.
– Пітер і Калерія? – усміхнулася Дженніфер, підійшовши ближче.
–Ми зовсім не схожі, чи не так? – хмикнула вона.
–Щось дуже віддалене, погляд Пітера або хода Калерії...
Дженніфер здивувалася схожості скульптури. Хлопець поруч з Ельгою був схожий і водночас не схожий на Ельгу.
–Це Ельгорт? – запитала Дженніфер.
Ельга кивнула, погладивши образ покійного брата.
– Ви були двійнятами? – здогадалася Дженніфер. – Я чула, у них дуже сильний зв'язок.
–Так і є. Він був усім для мене, моєю половиною.
–Половиною? Тобто? – не зрозуміла Дженніфер.
–Половина для мага, як споріднена душа в казках. Це людина, що розділяє твою силу. Поодинці сильні, разом – могутні.
–І він твій брат?
–Нічого такого. – одразу застерегла Ельга.– Ми просто розділяли силу, не забуваючи про сімейні зв'язки. Ми були найкращими друзями, читали думки один одного, відчували все однаково.
–Ого... Тобто в кожного мага є така людина?
–Так.– відповіла вона.– Коли половина помирає, може передати свою силу. Тому я володію і його даром снігопадів.
–Як це сталося? – запитала Дженніфер, поклавши руку на її плече.
Ельга опустила очі.
–Це справа рук інших магів.– відповіла Ельґа.– Точніше мага.
–Злого мага?
Ельга розсміялася.
–Якщо ділити магів на добрих і злих, то мене можеш теж до злих зарахувати.
– Ти не зла. – не погодилася вона.– Просто тобі боляче. Ти розгублена.
Ельга сумно посміхнулася дівчині.
–Як гадаєш, якби я була магом, Кріс був би моєю половиною? – запитала вона.
–Ви б обидва це відчували, ти б не поставила мені це запитання, знала б напевно. Думаю, він просто був дуже близькою тобі людиною. І це ні краплі не зменшує його важливість у твоєму житті. Але ти і є маг, тут немає жодних умовностей.
–Який же я маг... – фиркнула вона. – Я – ніхто.
–Ти ж відчула сіль вод німфи.
–Якби я справді була магом, я б урятувала Кріса.
–Маги бувають різними, не будь–яка магія може впливати фізично. Тобі потрібно відшукати свою силу.
–Це все казки.– махала рукою Дженніфер.
Вони помовчали.
–Я розповіла тобі про Ельгорта, щоб ми краще одне одного розуміли. Щоб ти знала – я розумію, що ти відчуваєш.
–Не думаю, що розумію, що ти відчуваєш. – хитала головою Дженніфер. – Ти втратила і брата, і друга, і найближчу людину в усіх сенсах одночасно. Я не знаю, як ти впоралась, Ельго.
Вона опустила очі.
–Тобі варто подумати про свою силу.– сказала Ельга.
–Я вже думала.
–І до чого прийшла?
–У мене її немає.
–Ти помічала щось у собі? Страх, швидкість, телікінез, управління силами природи, передчуття, вгадування бажань чи думок? – на останньому вона зробила ледь вловимий акцент, супроводжуючи це чіпким поглядом на Дженніфер.
–Передчуття? – задумалася дівчина.
–Так? – уточнила Ельга.
–Це в мене з дитинства.– почухала чоло Дженніфер.
– Що з дитинства? – запитала Ельга, не зводячи з неї очей.
–Я не знаю, як пояснити... Ну, просто в уяві з'являється картинка того, що відбувалося до цього.
–Це ясновидіння.
–Що? – розреготалася Дженніфер. – Ні, нісенітниця, це просто інтуїція. Просто передчуття.
–Воно хоч раз підводило тебе? – запитала Ельга, криво посміхнувшись.
Вона хотіла заперечити, але на думку жодного моменту не приходило.
–Тобі потрібно розвивати свій дар. – продовжувала Ельга, вона взяла дівчину за руку і повела у вітальню.
–Очисти розум.– скомандувала вона, сівши поруч.
–Як? – не зрозуміла Дженніфер.
–Заплющ очі та сконцентруйся на власному диханні, жени від себе всі сторонні думки.
Вона заплющила очі й відкинулася на кушетку, кілька хвилин сидіння заплющеними очима викликали відчуття, наче підлога під ногами попливла, і вона повністю поринула в темряву.
– Борись. Шукай світло.– почувся голос у її голові. Він однозначно не належав Ельзі.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер», після закриття браузера.