Читати книгу - "Талісман обраної, Ася Чирокбей"

Кріді, муркочучи, плавно переміщався по колу, а потім, як ошпарений, понісся до коня і ударом по крупу погнав тварину вперед. Потім ще й ще. Кінь помчав галопом. Кріді припустив за ним на чотирьох, і незабаром вони зникли з поля зору. Конфідус лежав непритомний, але припинив кидатися і дихав рівно.

Повернувся Кріді. Він був у землі та колючках, наче йому довелося продиратися крізь зарості.

Конфідус прокинувся і сів. Кілька хвилин він оглядав присутніх, а потім запитав:

- Що зі мною було?

Я, як могла, пояснила те, що сталося. Еридіанин важко піднявся.

- Це було випробування, - глухо вимовив він і побрів до будинку.

Ніхто не зупинив його, так само як і не став розпитувати.

Зерд уже встиг поговорити з місцевими жителями про зміну влади. Вони з ентузіазмом сприйняли ідею відновити Храм Світла, але поки що було надто багато запитань. Будівля зруйнована й осквернена, а ми не могли сказати, що робити далі. Відповідь на ці питання могла дати тільки Амайя.

Зерд призначив головним ватажка хесків, які прибули сюди з різних куточків цієї місцевості. Хто знає, як їм це вдалося так швидко, але зараз тут було щонайменше двадцять осіб, сповнених рішучості знайти і знищити головного монстра або те, що від нього залишилося. Тоді, за словами Амеда, прокляття остаточно буде знято, і хески зможуть повернутися до виконання свого священного обов'язку.

Тут був і купець, якого Зерд із товаришами врятували, пробираючись до замку. Ця людина мала значні зв'язки в середовищі заможних городян, і Зерд зробив його радником ватажка хесків. Фактично, було оголошено воєнний стан, після закінчення якого хески мали повернутися до обов'язків храмової варти, а купець - стати міським головою.

На них чекало багато роботи. Прилеглу до міста місцевість необхідно було очистити від небезпечних істот і пасток. Однак хески запевнили, що їхній народ зможе виставити значне підкріплення. Наразі вони сповіщали своїх одноплемінників таємними, тільки їм відомими каналами, для того, щоб вони якомога швидше стягувалися в це місто.

Наступного дня до мене привели групу дівчаток віком від 8 до 16 років. Я мала вибрати ту з них, яка стане зв'язковою з Амайєю. У групі були ті, хто бачив незвичайні сни і до кого приходили Жриці Світла. До захоплення храму цим дівчаткам була би призначена роль жриць, але тепер їхні рідні ретельно приховували виявлений дар, тому що, якби ці чутки дійшли до вух Владики і його поплічників, кожна з них була б негайно вбита. Втім, справжніх поплічників у Владики було не так багато, і більшість було знищено. У живих із таких залишилася тільки Згверта. Решта охоронців були звичайними людьми, які не відали справжньої природи того, що відбувається. Хоча деякі з них, як і Окпіт, підозрювали недобре, але не наважувалися обговорювати це вголос. Хески також схопили і замкнули прислужниць із замку, які могли стати джерелом цінної інформації.

А зараз переді мною стояли вісім дівчаток різного віку, переминаючись з ноги на ногу. Більшість із них були бідно одягнені, але у двох одяг був кращим. Їхні матері та інші родичі скупчилися віддалік, злякано поглядаючи одна на одну і на оточуючих. Якщо влада знову зміниться, їхні сім'ї опиняться у смертельній небезпеці. І єдиним способом не допустити цього було якомога надійніше затвердити нову владу, забезпечивши хескам підтримку від Амайї. Тепер це залежало від мене, хоча я й гадки не мала, за якими критеріями я повинна вибирати зв'язкову.

Я розпорядилася принести кілька полін, на які посадила дівчаток, і сама присіла на одне з них. Хески оточили нас кільцем, відтіснивши інших на достатню відстань. Тільки Зерду дозволили бути присутнім, хоча й неохоче. Також я попросила привести Норіссу, пам'ятаючи її особливу роль у битві. У мене було припущення, що вона зможе дати підказку. Дівчина йшла самостійно, хоча була ще блідою після пережитого. Я запропонувала їй сісти, однак вона залишилася стояти.

Ми мало бачилися з нею за цей час. Мені здалося, що Норісса уникає мене. За словами Саєба, їй було ніяково за те, що вона поводилася зі мною, як із простою служницею. Ось і зараз дівчина переминалася з ноги на ногу в очікуванні, коли їй дозволять піти. Я пояснила їй, що від неї вимагається. Вона тільки кивнула у відповідь.

Трохи подумавши, я попросила Амеда принести камінь, який, як ми вже знали, привів Норіссу у схованку змії. Він приніс і шанобливо передав камінь мені, але я зробила знак віддати його Норіссі. Зробивши це, Амед відступив у коло своїх товаришів.

Кожну з дівчаток я розпитувала про її життя і про незвичайні сни. Коли черга дійшла до дев'ятирічної Естели, вона з дитячою безпосередністю почала розповідати, як бачила красивих дівчат і багато квітів, описуючи ритуал поклоніння змії, знайомий мені з пам'яті Омеа. Раптово Норісса витягнулася в струнку, її тіло напружилося. Вона зірвала з шиї амулет і підняла його вгору. Фігура дівчини затьмарилася брижами, крізь які проступили риси Амайї.

- Ти впізнаєш мене? - запитала вона в Естели.

Дівчинка згідно кивнула.

- Я Амайя, буду приходити до тебе і говорити, що треба робити.

Дівчинка знову кивнула.

- Тебе, Естела, обрано моєю зв'язковою.

Дівчинка з радісним криком кинулася обіймати жрицю, але та відступила на крок, і її образ знову затьмарився брижами. Естела в розгубленості зупинилася на півдорозі, а Норісса безвольно опустилася на землю. До неї підбігли два хески, підтримуючи непритомну дівчину.