Читати книгу - "Імператор, Кирило Легович"

Повідомлення миттєво відправилося до своїх адресатів. Вже через 8 хвилин у круглій темній кімнаті зібралися члени головної ради «Ордену Сонця». Вони жваво обговорювали маршрут «Маршу», та ймовірні подальші дії після перемоги. 

-Лорд Район! – хтось закричав з дверей і одразу шум припинився. Всі стали біля своїх стільців схиливши голови. Єдине, що вони бачили, так це свої животи. Тільки важкі кроки лорда у костюмі вказували на всесильність цього чоловіка: 

-Вітаю, мої брати! – привітався Район. 

-Вітаємо тебе, наш Сонцю! – промовили присутні й сіли за круглий стіл, на якому мозаїкою було викладено Сонце. 

-Я чув, що ви хотіли дізнатися, наші подальші плани? Розумію вашу стривоженість, але приводу для хвилювань немає. Однак наближається ситуація, від якої нам неможливо відійти, а саме зустрічі з військами Союзу. 

 Район увімкнув проєкцію Сонячної системи й продовжив свій монолог.  

-Завдяки тому, що наш колишній член, а нині покійний ворог Ейшер Ґранд, фактично, створи ту армію, то ми маємо майже всю документацію про чисельність та стан. Все є, окрім тактики. Наша «Нікі», нейромережа, яку створила Ніколь, розрахувала, що ми зустрінемося з військами Союзу через два дні на орбіті Юпітера. Якщо обійти їх, то ми втратимо пальне, відповідно до цього й швидкість нашого «Маршу». Тому Я пропоную, аби ми розділили наш «рій» на три окремі частини. Відстань між нашими силами повинна дорівнювати не більше семи годин. Так ми забезпечимо надійність, і у випадку програшу останні змінять маршрут, і, відповідно, план. 

-А який план «Б», - запитав один з членів. 

-Все буде вирішуватися на полі бою! Це перша в історії людства битва у відкритому космосі! 

-Якщо ми виграємо, що тоді буде? – запитала Ніколь. 

-Прибувши на Землю, ми змусимо Імператрицю зректися влади, а заодно й розпустити парламент. Ми оголосимо себе тимчасовим урядом, і будемо будувати нову державу! Ми збудуємо нову Імперію!  

Після цих слів у більшості присутніх забігали очі. Останні слова лорда Района наче паралізувало кожного присутнього. Сумніви почали закрадатися у голови, а страх перед невідомим підіймав тиск у крові.  

-Хай живе «Орден»! – вистрибнув хтось зі стільця, аби заполонити тишу. 

-Хай живе «Орден»! – почулася відповідь від всіх інших членів. 

“Та чи він виживе? , - засумнівалася в думках Ніколь.