Читати книгу - "Сірано де Бержерак"

168
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 113 114 115 ... 127
Перейти на сторінку:
class="book">Роксана Частенько! Давній друг, усі міські секрети Він знає – і мені замінює газети. У визначений час під деревом отим Ми крісло ставимо, а я з шитвом своїм Сідаю поруч. От сиджу і вишиваю І навіть голови туди пе повертаю, Відкіль він з’явиться. Годинник дзвінко б’є - І чуть його ходу. На крісло гляну – є, Сидить. З мого шитва, що він зове безкраїм, Тут посміється він, а далі – починаєм! І де відомості усі ті він бере, За тиждень хроніку паризьку?…

На терасі з’являється Ле Бре.

А! Ле Бре!

Ле Бре підходить.

Як там живе наш друг?

Ле Бре

Погано.

Роксана

(до герцога)

Їй-богу, Він перебільшує!

Ле Бре

Йому я долю вбогу Давно пророкував: нестатки, забуття… Він епіграмами псує собі життя, Вельмож, святенників, письменників бездарних, – Усіх картає він!

Роксана

У віршах, досить гарних, – А шпаги Сірано бояться всі вони!

Герцог

(хитаючи головою)

Хто зна!

Ле Бре

А я боюсь його самотини, Його убожества і старості тяжкої, Пори зимової, холодної, німої. Щоб голод якось-то нестерпний подолать, Щоранку пояса він мусить затягать На зарубку нову, а ніс його нещасний – Як місяць золотий, що блідне, меркне, гасне На небі синьому! В благенькім сюртуку Він доживав вік…

Герцог

На долю ви таку Не надто скаржтеся!

Ле Бре

(з гірким усміхом)

Ясновельможний пане!

Герцог

Не скаржтеся, кажу: гарячий, нестриманий, Він завжди вільним був – у діях і словах!

Ле Бре

(так само)

О пане маршале!

Герцог

(спишна)

У титулах, в чинах Я високо стою, – найнижче він, панове, Та руку я йому потиснути готовий!

(Уклоняється Роксані.)

Прощайте!

Роксана

Трохи вас я, пане, проведу.
1 ... 113 114 115 ... 127
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сірано де Бержерак», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Сірано де Бержерак"