Читати книгу - "Споріднені душі: Принц-вигнанець, Яра Крихта"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Аларіон скористався цією миттю, не відпускаючи Віолетту, а навпаки, міцніше пригорнувши її до себе. Він вдихнув аромат її волосся, тепло її тіла здавалося таким рідним, таким необхідним, ніби без цього він би більше не зміг дихати.
– Дякую, моя королево, – тихо сказав чоловік.
– Та за що? – Віолетта засміялася, зморщивши носа.
– За те, що ти повернула мене до життя.
Вона не встигла нічого відповісти, бо вже в наступну мить його губи знайшли її, і цей поцілунок не був таким, як усі попередні. У ньому було більше, ніж просто ніжність. Більше, ніж просто пристрасть. У ньому була вдячність, обіцянка і саме життя – нове, яке вони розпочали разом. Яке вони проживуть разом – до кінця їхніх днів.
Дрібний сніг кружляв навколо, ніби сама зима благословляла цей момент, і Віолетта, тремтячи від хвилювання, притиснулася ще ближче, відчуваючи, як б’ється його серце – рівно, сильно, так само, як її власне. Дякувала Небесам, що він знайшов її, і згадувала його почервонілі від втоми і сліз очі, коли він колись стояв з Лолою на руках біля воріт госпіталю, і був так сильно непотрібен цілому світу, але був так сильно потрібен їй. Зараз – сильний чоловік і батько її доньки, а колись – її безсилий, її загублений… її принц-вигнанець.
____________
Дякую усім читачам за підтримку і коментарі!
Підписуйтеся, щоб не пропустити наступні книги. Скоро вийде вже дописана книга з рейтингом 18+, яка не буде видна для незареєстрованих користувачів сайту, тому моїм повнолітнім читачам, які ще не зареєструвалися, рекомендую долучитися до спільноти Букнет і підписатися на мою сторінку.
Усім дякую ще раз!
Підписуйтеся на мій невеличкий блог в телеґрам-каналі: https://t.me/yarakryhta
Кінець
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Споріднені душі: Принц-вигнанець, Яра Крихта», після закриття браузера.