Читати книгу - "Зухвала дівчина актора, Торі Шей"

— Я завжди готова до найгіршого, коли це стосується тебе, — відповіла вона холодно, але водночас була як полум’я, до якого хотілося піднести руку, хоча знав, що можеш обпектися.

— О, як люб'язно з твого боку, — я підморгнув, нахилившись ближче, щоб відчинити двері ресторану перед нею. Вона зробила крок вперед, але я не міг стриматися, щоб не шепнути на вухо, коли вона проходила повз: — До речі, чорний — це твій колір. Хоча мені здається, ти й в червоному виглядаєш просто незрівнянно, білочко.

Я завжди любив чорний, але дивлячись в її темні очі, він мені подобається ще більше.

Вона зупинилася на мить, і я помітив, як її губи злегка стиснулися, ніби вона намагалася стримати усмішку або ж — більш ймовірно — прокляття. Відповіді не було, лише легкий кивок голови, який більше нагадував спробу не реагувати на мої провокації.

— Не забувайся, Даніяре.

Я вже говорив, що мені подобається як вона вимовляє моє ім’я? Я підняв брову і нахилив голову трохи вбік, удавши, що задумався над її словами, але насправді я насолоджувався цією грою.

— Як я можу забути? — ледве стримуючи усмішку. — Ти так часто нагадуєш мені про це.

Але замість того, щоб відповідати, вона просто обернулася і пішла вперед, залишивши мене на кілька секунд позаду, даючи змогу спостерігати, як її фігура, округла в потрібних місцях, зникає у глибині ресторану. Ресторан був не надто людний, як я і сподівався. Інтер’єр, виконаний у класичному стилі, створював ідеальну атмосферу для нашої маленької вистави. Ми сіли за столик у кутку, Уляна вибрала місце задом до вікна, а я, звісно, вибрав місце навпроти — так, коли нас зніматимуть, то в кадрі буде тільки моє обличчя.

Після того як ми зробили замовлення, я знову звернув увагу на її сонцезахисні окуляри. Вона їх не зняла, і це було цікаво. Я нахилився і ніжно зняв їх з її обличчя. Вона, звісно, не оцінювала мого жесту з належною радістю. Її погляд був настільки пронизливим, що я відчув, як у мене всередині щось стало затихати. Цей вбивчий погляд мав безпосередньо влучити в моє серце і прямо поцілити у нерви. Але це був лише один з моментів, коли я відчував її справжню силу.

— Ти знаєш, що це не дуже ввічливо, правда? — сказала вона, намагаючись зберегти спокій, хоча я бачив, що її роздратування дійсно набирає обертів.

— Зовсім не згоден, — відповів я, нахабно усміхаючись. — Як на мене, це дуже ввічливий жест. Я хотів побачити твої очі, а не своє відображення. Хоча скажу чесно, виглядаю я чарівно! 

Сьогодні вона виглядала втомленою. Темні кола під очима видавали недоспані ночі або, можливо, безліч думок, які не давали їй спокою. Я помітив, як вона мимоволі склала руки на грудях, ніби захищаючись від моїх проникливих поглядів.

— Отже, ти побачив те, що хотів? — з викликом у голосі запитала вона, трохи піднімаючи підборіддя.

Я дивився на неї, намагаючись розібратися в цьому міксі сили й вразливості, який мене так захоплював. Ці очі, навіть коли втомлені, все одно були сповнені тієї гостроти, яка могла змусити мене замислитися над кожним своїм вчинком. І це лише додавало їй привабливості.

— Я побачив більше, ніж очікував.

Вона лише зітхнула і знову одягнула окуляри.

Мабуть, цей вечір не міг бути ще більш сюрреалістичним. Сидимо ми, типу на побаченні, ніби переховуємось від папараці, і їмо китайську локшину з металевими паличками. Уляна повільно крутила локшину на паличці, явно не поспішаючи з їжею. Можливо, це її спосіб контролювати ситуацію, адже я знав, що вона любить усе тримати під своїм контролем. Але сьогодні в мене був інший план. Можливо, трохи нахабний, але я вирішив ризикнути.

— Слухай, білочко, — почав я, нахилившись вперед і знизивши голос, — ми можемо продовжувати цю гру, або можемо спробувати знайти щось спільне. Зрештою, нам доведеться провести разом багато часу.

Вона подивилася на мене з підозрою.

— І що ти пропонуєш?

— Пропоную спробувати поговорити як нормальні люди, — усміхнувся я.

— І про що? — вона скривила губи, ніби не вірить в це.

— Скільки у тебе було чоловіків? — запитав я, глянувши на неї з-під лоба.

Вона підняла на мене очі, явно не очікуючи такого запитання. Але, як завжди, залишалася спокійною.

— У плані відносин чи сексу? — відповіла без тіні сорому або збентеження.

— А чого було більше? — вирвалося в мене, і я відразу зрозумів, що це питання було більш особистим, ніж мало б бути.

Я ковтнув, очікуючи на відповідь, водночас відчуваючи, як жар підіймається до мого обличчя. Але в її погляді з-під окуляр не було нічого, що могло б підказати, що вона зараз відчуває.

— Відносин? Одні, — вона підняла одну брову.

Це було несподівано, але я намагався не дати цього помітити. Вона мені відповіла, хоча могла цього і не робити.

— А сексу? — я змусив себе поставити це питання, хоча з кожним словом, яке виходило з її вуст, я відчував себе все більш незатишно.

— Не думаєш, що ти занадто нахабний і тобі цього знати не треба? — її тон був чіткий, але не агресивний, ніби вона просто висловлювала очевидний факт.

— Так багато? — спитав я, сам не розуміючи, чому це було для мене настільки важливим.

Вона знизала плечима, ніби це не мало значення.

— Я не рахувала, — відповіла вона з таким спокоєм, що це на мить приголомшило мене.

Я намагався зберігати рівновагу, але її відповідь дала мені зрозуміти, що у неї була певна кількість досвіду, який я, можливо, не зможу легко перевершити. Чорт, це означає, що її не так просто здивувати в ліжку.  Мій розум ненароком почав малювати образи, які краще було б не з'являтися. Вона була привабливою, впевненою, і очевидно, що мала свою частку чоловіків. Я повинен був відразу припинити ці думки, але вони все одно пробивалися, ніби ламали стіни, які я намагався побудувати між собою і її загадковою природою.

Бляха, не думай про неї в ліжку. Не думай про те, як вона виглядає, коли знімає ті чорні джинси, чи про те, що вона могла б зробити, якби ми не були обмежені цим «фіктивним» побаченням.  Але чим більше я намагався не думати, тим більше ці образи заповнювали мою голову.