Читати книгу - "Афера на двох, Ірен Кларк"

Я стиснув щелепи.

Треба було думати про щось інше.

Про бізнес. Про кібербезпеку. Про сервери.

Я спробував, чесно. Але єдине, що виринало в голові, — це її хитра усмішка, коли вона тягнулася до краю футболки, ніби збиралася її підняти.

Ще трохи — і я б повністю зірвався.

Я провів рукою по мокрому волоссю, вдихнув глибше.

Тільки цього мені не вистачало.

Я забрав її не для того, щоб про це думати. Я просто допомагаю. Вона в біді. Це не флірт, не романтика. Це просто… ситуація.

Так, ситуація.

Ситуація, яка має чортівськи довгі ноги й карі очі, що дивляться прямо в душу.

Я вдарив кулаком по стіні, змушуючи себе повернутися в реальність.

Час зібратися.

Я вийшов з душу, витерся рушником і знову подивився в дзеркало.

Так, треба просто забути про це.

Вона гостя.

Я дорослий чоловік, у мене є самоконтроль.

Я точно не зірвуся.

Я вдягнув футболку й вийшов з ванної.

А потім побачив її, як вона розтягнулася на моєму дивані.

Чорт.

Я зірвуся.