Читати книжки он-лайн » Трилер 🏙️🕵️‍♀️🌐 » Бачу ціль, шукаю сенс, Ванда Кей

Читати книгу - "Бачу ціль, шукаю сенс, Ванда Кей"

33
0

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 11 12 13 ... 80
Перейти на сторінку:
Розділ 7.1

Емма

Мені не одразу вдається впоратися з вхідними дверима, коли я підбігаю до дверей свого будинку. Ці кроки за моєю спиною або звуки, що нагадують їх - хтось іде моїми слідами - вкрай бентежать мене. Стає одночасно і соромно за свою малодушність, і болісно тривожно від невідомості того, що відбувається за моєю потилецею.

Як давно він слідував за мною? Помітила його, точніше відчула спиною на останньому перехресті перед будинком. Але тоді подумала, що він просто йде у своїх справах, зі мною в одному напрямку. Він не робить спроби скоротити відстань між нами, проте щось у його розміреному кроці, підлаштованому до її темпу, змушує бути напоготові.

Обернуся і тим самим видам свій панічний стан. Зіткнутися віч-на-віч зі зловмисником, а те, що це може бути тільки зловмисник, я сумнівів не маю, у перший же день повернення до рідного міста - чи це не парадокс?

Усе це в купі з тривалим перельотом до рідної країни та виснажливою дорогою до свого дому, змушує мене метушитися. Гарячково шарю рукою в сумці в пошуках ключа і, натрапивши на металеву поверхню газового балончика, відчуваю рятівне полегшення і, як наслідок, роздратування від свого головотяпства.

Але як же так? Не згадати про таку необхідну річ у момент небезпеки саме тоді, коли вона так потрібна! Абсолютно непробачно. Пояснення одне - поклала я його в сумку давно, про всяк випадок, без жодної думки, що він може стати в пригоді. Поклала й забула.

Виймаю газовий пристрій і різко обертаюся, тримаючи його в повній бойовій готовності. Напружено вдивляюся, перемагаючи біль в очах, а навколо жодної найменшої ознаки присутності будь-якої живої душі. Лиходій розчинився в темряві, подібно до примари. Не інакше міраж!

Насилу потрапивши ключем у замкову щілину, нарешті, заходжу в рідний дім і з полегшенням зітхаю. Серце продовжує нагадувати про пережитий жах прискореним биттям у грудях.

Полегшення після  напруги настільки велике, що я не в силах довше триматися на ногах і долати їхню слабкість, і я сповзаю по стіні в повній знемозі.

Мій дім - моя фортеця. За зачиненими дверима - я як за кам'яною стіною. Тут ніщо мені не загрожує, і я поступово заспокоююся і починаю озиратися на всі боки.

У напівтемряві передпокою витають знайомі запахи, нагадуючи про рідне й улюблене. Біль втрати нагадує про себе пронизливо і безповоротно.

Густав. Це його запах. Цей будинок нерозривно пов'язаний із ним. Після шести місяців відсутності, особливо гостро відчуваю те, від чого тікала відразу після похорону. Брила спогадів, пов'язаних із колишнім життям під дахом нашого з Густавом житла, обрушується на мене лавиноподібно. За що не візьмися, до чого не доторкнися - все нагадує про колишнє життя, де всьому є місце, тільки його немає поруч.

Я б ще довго не наважувалася опинитися тут, якби не повідомлення на електронну пошту від адвоката Густава, в якому йшлося про те, що мені терміново потрібно прибути в нотаріальну контору о певній годині, в певну дату. А ще страхітлива приписка - невідкладно і конфіденційно. Немов невиконання його припису смерті подібне.

 Як виявилося, він давно і безуспішно розшукує мене. Номер мого телефону, який був йому відомий, вперто не відгукувався, і йому довелося добряче попрацювати, щоб розшукати актуальну адресу моєї електронної пошти. Як то кажуть - той хто хоче, той завжди знайде.

 Усі обставини цього свідчать на користь професіоналізму Теодора, який протягом багатьох років був юристом родини Густава.

Я ж тепер на власному досвіді маю змогу переконатися в цьому. І навіть зла на нього не тримаю, незважаючи на те, що отримала  прочухана за те, що забула обумовлену заздалегідь дату оголошення заповіту Густава, та ще й не потрудилася бути своєчасно на зв'язку з ним, про необхідність чого він попереджав досить наполегливо.

Усе це і стало причиною мого поспішного приїзду.

Густав завжди відгукувався про Теодора надзвичайно позитивно. Він не помилився у своїй оцінці й востаннє, довіривши йому скласти й оголосити свій заповіт. Юрист дотримав даного слова виконати останню волю мого покійного чоловіка.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 11 12 13 ... 80
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Бачу ціль, шукаю сенс, Ванда Кей», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Бачу ціль, шукаю сенс, Ванда Кей"