Читати книгу - "Імператор, Кирило Легович"

Розділ шістдесят перший 

 

Розділ шістдесят перший 

 

Свого часу діти билися за трон, пробиваючи шлях темною фарбою крові.  

З статті “Історія монарших конфліктів” 

 

-Тобто, Ромул живий? – перепитала Марія у Фахріє, котра ледь стримувала емоції. 

-Так! Деталі операції не розголошуються, і його місцеперебування також. 

-Тобто все це була операція пана Єнса? Який же він егоїст! 

-Я сама була зла коли почула новину, але головне те що Імператор живий! 

-І що буде далі? 

-Він поки знаходитиметься у секретному місці. Чекає коли все заспокоїться, і тоді зможе… 

-Повернутися на трон, так? Його ховають, а мене посилають у бій? 

-Яка буде подальша доля, залежатиме від нього самого і вас. Це наш запасний варіант на випадок, якщо ситуація погіршиться.  

-А що, може бути  щось гірше? 

-Це перша в історії людства боротьба у відкритому космосі. Її наслідки не знає ніхто. Попи весь оптимізм треба готуватися до найгіршого сценарію, а сподіватися на кращий. 

-Наразі це вся інформація?  

-Так, пані Маріє! Не буду вас затримувати, - промовила Фахріє, вставши зі стільця й поклонивши голову. 

Імператриця першою покинула кімнату. Вона прямувала до виходу з будівлі, де на неї чекав Данило з Давидом.  

-Ти якась розгублена. Щось серйозне? – запитав Данило прямо біля дверей. 

Марія так і нічого не відповіла. Вона вийшла з будівлі Галактичного Парламенту й швидко застрибнула в авто. Слідом за нею заскочив і Данило. 

-Дивно, що камер немає, - порушив тишу хлопець, роздивляючись у вікно задній двір Парламенту. 

-Церемонія проводилася таємно. Вона стане доступною як тільки я зайду в кабінет. 

-Бачу, ти якась зла. Якщо це не таємниця, то можеш поділитися… 

-Він живий. 

-Хто? 

-Ти сам знаєш хто! - подивившись на хлопця лютими очима промовила Імператриця. – Це все була операція. 

-Ром... Нічого собі, тобто інсценування смерті? Круто. А який мотив? 

-Щоб підняти авторитет монарха в очах народу. Тепер я вже й думаю, що зречення було також інсценованим, аби кинути мені все на плечі, а самому втекти! 

-І що далі? 

- Як все закінчиться оголосять про його воскресіння! 

-З одного боку підло, але ж з іншого розумно. 

-Так, але якби мені про це сказали. Ба навіть сам Ромул не знав, що то все операція.  

-Але ефект відмінний... 

-Можеш помовчати?! 

-Розумію твою злість, але й в твоїх очах я бачу радість. Ти щаслива, що він живий. Так, він наробив галасу, але, знаючи його, я думаю Ромул не насмілиться після революції повертати корону.  

-А якщо захоче? Прийде, попросить: «Маріє, я передумав відрікатися, може  повернемо все як було?». Ааа, відчуваю себе використаною дурепою! 

Данило зрозумів, що продовжувати розмову не має сенсу. Він намагався роздивитися краєвиди з вікна, але машини, що охороняли кортеж, повністю закривали видом. 

Марія у той момент сиділа й дивилася на свою стрічку. В її душі панувала лють, але таки направду вона була щаслива, що брат живий.  

Нарешті вона увійшла до свого кабінету. Її мучили думки про Ромула, що може повернути собі владу. Вона думала чи залишити все як є, чи виконати обов’язок своїй справі, й повернутися до науки. 

Імператриця глянула на таймер, що увімкнений кожного дня. Він рахує час до початку битви. На ньому залишалося 26 годин до моменту, який може змінити все.  

Раптом  у її голові щось промайнуло. Імператриця хутко натиснула кнопку, і в ту ж секунду зв’язалася з Давидом: 

-Давиде, можеш запросити голову Конституційного суду. Бажано як найшвидше. 

-Зрозумів вас.  

Через дві години голова Конституційного суду прямував коридорами Імператорського Офісу. Він був спокійний як завжди, і без будь-яких хвилювань зайшов у кабінет Імператриці, котра чекала на цю зустріч: 

-Пані Маріє! – схиливши голову першим привіталася Адам. 

-Пане суддя, сідайте. У мене до вас є пару запитань.  

Адам сів на диван, що стояв навпроти столу. Марія довго сиділа за столом, вивчаючи чорний костюм голови Конституційного суду, а заодно й чорну рівну борідку, та зрештою вирішила підсісти до нього 

-Я запросила вас, бо мене мучить одне питання… 

-Кажіть. 

-Уявімо ситуацію, де існують дві людини. Вони є представниками монаршого роду. Після смерті Імператора, наступником стає старший. Новий правитель править не довго, і вирішує зректися влади. У нього немає дітей, тому влада переходить до молодшого брата чи сестри. Але з часом старший розуміє, що хоче знову правити, то він може легально повернути владу? 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍