Читати книгу - "Імператор, Кирило Легович"

Розділ шістдесят третій 

 

Розділ шістдесят третій 

 

Тоді Небесне царство перетворилося на пекло. 

Мі Дзен. “Абсурд війни”   

 

Марія разом сиділа в нарадчому кабінеті. Вона чекала приходу всіх міністрів, аби розпочати нараду. 

Лейвер нервово стукам пальцями по столу, дивлячись на останнього міністра, який проходив до кабінету: 

-Нарешті всі в зборі, - почав Прем’єр. – Це перша нарада міністрів разом з Імператрицею. Всі ми знаємо, що сьогодні історичний день, в якому вирішується доля нашого Союзу, тому побажаємо нашим воїнам перемоги, і нехай всі існуючи сили допоможуть нам перемогти «Орден»! – закінчив вступне слово Лейвер. – Що ж почнімо з найголовнішого. Пане Табата, прошу. 

-Вітаю моїх колег і пані Марію. Не буду гаяти час, скажу коротко, - відкриваючи свій електронний файл на проєкції мовив Цісумі. – Як бачите, в перші дні оголошення так званого «Маршу» рівень  протестів був високий. Після теракту на авто Імператора Ромула, радикальних настроїв ставало все менше й менше. Найбільші протести були на Марсі, а найменші на Землі. Зараз фіксуємо поодинокі виступи в дрібних марсіанських містах. Всього  у 1413 населених пунктах на протести вийшло 38693 людини. У дрібних колоніях та станціях революційних настроїв не фіксувалося. Можу додати, що затримано за антисоюзну пропаганду по всій Системі 4839 осіб, з яких тільки 2578 – з Марсу. На разі це вся інформація, яку я можу оголосити. 

-Далі буду я, - піднявся з місця міністр фінансів, поправляючи свій гірчичний костюм, а заодно чорне волосся, яке посічено сивиною. – Коротко: казна підрахувала, що заморожених активів підсанкційних осіб, що є учасниками повстання дорівнює 987 мільярдів санів.   

-Оце так гроші, - перебила Марія. – Що ви будете з ними робити? 

-Наразі всі активи заморожені. Підприємства стоять. З цього Союз виплачує з власного бюджету зарплати всім працівникам, яких наразі 674 мільйони. Збитки оцінюються в 867  мільярдів. Для бюджету це додаткове навантаження, однак ми справляємося завдяки резервам та банкам. 

-Чудово! Бачу, що справляєтеся ви вміло. Зараз хочу почуту міністерку інформації. 

-Дякую! Ми перевірили всі ЗМІ, і виявили що 40%  з загальної кількості так чи інакше причетні до розповсюдження наративів «Ордену». Також виявили 7 тисяч ботоферм загальною кількістю у 4 мільйони користувачів на різних інтернет-платформах. До того ж ми закликали всі ЗМІ брати інформацію про воєнні дії виключно від прес-центру Генерального штабу, аби не розповсюджувати фейків. Також ми запровадили програму, за якою людина, яка побачить у мережі підтримку «Ордену», зможе отримати винагороду, якщо спеціальна комісія визнає дії інформаційного ресурсу такими, що шкодять Союзній безпеці. У мене все! 

Марія тим часом поглянула на свій годинник. Таймер показував 2 з половиною години до прибуття військ Галактичного Союзу до орбіти Юпітера. Вона різко звела погляд на міністра економіки, що тільки починав говорити доповідь, і потім знову на таймер. 

 Імператриця нервово почала стукати пальцями по столу, і через мить різко встала з крісла: 

-Я почула невеличку частину доповіді, але це дало мені зрозуміти, що кабінет міністрів вміло справляється. А зараз мені треба терміново треба йти на іншу нараду. Міністре внутрішніх справ, чекатиму вас також.  

-Ну аякже.  

Марія вийшла з кабінету й одразу направилася на вихід з Офісу. Їй потрібно було їхати в Генеральний штаб, який знаходився під землею будівлі Міністерства внутрішніх справ. Ця дорога для неї відчувалася вічною. Вона одно споглядала на таймер і бачила як хвилина за хвилиною спливає час… 

*** 

Кораблі галактичного флоту вже помічали на своїх радарах наближення кораблів «Ордену» за 2 години. Всього в групі знаходилося 100 ближніх та 30  важких  суден. Чисельність на всіх бортах дорівнювала 2000 осіб. Радари показували, що до них наближається 200, але 20 тільки важких бортів.  

Командувач групи "А", пані контрадмірал Ханна Аддіні, одягнена у білу форму з чорним беретом на рівні серця з двома золотими зірками, спокійно дивилася в даль з вікон капітанського містку, сидячи в кріслі, що був схожий на пульт керування з різними сенсорами, кнопками та дротами.  

-Менше ніж як за 2 години ми прибудемо на орбіту Юпітера, - промовила пані контрадмірал, поправляючи коротке чорне, трохи закручене волосся. – Готуймося до найгіршого сценарію. Відкривати вогонь виключно за моєю командою, - пролунав голос жінки на всіх бортах групи… 

*** 

Залишалася година до прибуття кораблів «Ордену» на орбіту Юпітера. У кабінеті Генерального штабу Марія була оточена купою екранів та сенсорів. То була величезна кімната з 4-метровими стінами й сірою матовою підлогою. Посередині стояв великий круглий стіл, за яким вже збиралося командування вищого рівня. Ще декілька років тому вони були командувачами підрозділів, що мали військові звання лише за заслуги у мирній справі, здебільшого в правоохоронній та торговельний, а вже як два роки у формі білого й темно-синього кольорів обдумують хід битв.  

Хвилин з кожною миттю на таймері Марії ставало все менше й менше. Вона сиділа за головним столом нервово ламаючи пальці й не могла відвести погляду від Головнокомандувача Збройних сил Ван Дзі, що бігав з одного кутка залу в інший, намагаючись зібрати всіх за стіл.  

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍